Роман із Вашингтоном: чим обернеться флірт сепаратиста Додіка

18 лютого 2026 р. 13:14

18 лютого 2026 р. 13:14

Колишній президент Республіки Сербської (одного з ентитетів Боснії і Герцеговини (БіГ) Мілорад Додік, який вважає себе великим дипломатом і надією Вашингтона на Західних Балканах, одержав жовту картку від Державного департаменту США.

Трохи передісторії. Минулий рік для Боснії і Герцеговини ознаменувався небаченою раніше політичною кризою, яка винесла на порядок денний питання про існування цієї держави . Тодішній президент РС Додік, головний сепаратист регіону, друг і союзник Володимира Путіна, намагався виштовхнути РС із БіГ . Але правова система країни знайшла в собі сили здійснити, мабуть, першу рішучу контракцію, й рішеннями Суду та ЦВК БіГ позбавила його крісла президента ентитету. Громадянинові Додіку також заборонили займатися політичною діяльністю, хоча дозволили очолювати Союз незалежних соціал-демократів (СНСД).

Позачергові президентські вибори породили надію на закінчення «епохи Додіка» й прихід до влади проєвропейської опозиції. Однак цього не сталося: новим президентом обрали Сінішу Карана — багаторічного союзника президента колишнього. Все залишається, як за часів Додіка.

Користуючись пасивним ставленням ЄС до проблем БіГ, залишаючись на чолі керівного СНСД, Додік розгорнув бурхливу зовнішньополітичну діяльність, зустрівшись останнім часом із деякими лідерами в Белграді, Будапешті, Загребі, Тель-Авіві. З тими, хто все ще сприймає Додіка як чинного президента й спокійно спостерігає за пожвавленням його сепаратистської риторики. Додіка й декого із цих лідерів поєднують дружні стосунки з кремлівським диктатором.

У цій специфічній спільноті кожен отримав свою роль.

Сербський президент Александар Вучич надає Додіку політичну, ідеологічну та фінансову підтримку . Їх поєднує «сербський мир» у всіх його проявах — церква, спільний друг Путін, бажання об’єднати всіх сербів регіону в одну державу. Підтримка такого сильного регіонального лідера, як Вучич, дає змогу колишньому президентові РС залишатися в політиці й дестабілізувати ситуацію, ігноруючи рішення Суду та ЦВК БіГ.

Будапешт узяв на себе убезпечення вождя сепаратистів і його соратників. У серпні 2025-го, напередодні винесення вироку Додіку, в Баня-Луці з’явилися 70 збройних угорських спецназівців. Напередодні другого туру президентських виборів (8 лютого 2026 року) на базі МВС РС у Залужанах відкрився офіс Угорського антитерористичного центру, єдиний у своєму роді. Центральна влада та спецслужби БіГ не тільки не давали дозволу на проведення цих спеціальних політичних збройних операцій — їх навіть не сповістили про це. І, мабуть, невипадково іноземний спецназ та його офіс розмістилися на тій самій базі, де російські інструктори раніше навчали поліціянтів ентитету. Та й самі акції відбувались у стилі російських спецслужб.

Тель-Авів став майданчиком, звідки за мовчазного схвалення Біньяміна Нетаньягу Додік віщав про «непотрібність» Дейтонських мирних угод. Він отримав запевнення в розвитку економічного співробітництва між двома країнами, підтримку Ізраїлем своїх сепаратистських планів і права на самовизначення. За словами самого Додіка, це стало «успіхом, досягнутим в Ізраїлі».

Додік — єдиний із небагатьох сербських політиків, хто успішно співпрацює з хорватською політичною елітою в Загребі . Сполучна ланка — лідер Хорватської демократичної співдружності БіГ Драган Чович, який завзято пропагує ідею створення третього, хорватського ентитету. Політики з Хорватії ніколи не заявляли про підтримку додікового сепаратизму. Але по суті ідея третього ентитету доповнює його й теж спрямована на підрив Конституції БіГ і Дейтонських мирних угод, єдності країни.

У Вашингтоні громадянина Додіка роками розглядали як головного збурювача спокою на Західних Балканах. У серпні 2025 року, після винесення обвинувального вироку Додіку, США вкотре ввели санкції проти нього й низки політиків РС.

Та після цього почалися дива. Низці американських лобістів, простимульованих мільйонами доларів із Республіки Сербської, вдалося багато в чому змінити погляд політикуму США на Додіка й РС, а Держдепартамент почав говорити про партнерство, що ґрунтується на спільних інтересах. Політики СНСД стають бажаними гостями у Вашингтоні, а недавно введені проти Додіка санкції скасували, й він отримав запрошення на молитовний сніданок, влаштований для друзів і партнерів США. Ці зміни стали результатом успішної дипломатичної операції РС.

Візит до США засвідчив початок геополітичної зміни балансу сил у БіГ і регіоні. Почавши зближуватися з токсичним Додіком, Трамп і його адміністрація мають дві мети.

По-перше , перетворити ентитет на центр інвестицій у регіон, одержавши натомість доступ до його чималих природних багатств — як водно-енергетичних, так і корисних копалин (зокрема літію). Цілком імовірно, що адміністрація Трампа побачила в Додіку політика, який допоможе зменшити вплив занадто обережного Євросоюзу, «витиснувши» його з БіГ, а потім і з Західних Балкан.

По-друге , створити з РС заслін на шляху спроб Росії проникнути на Західні Балкани. Але для цього Додік і Кº мають на 180 градусів змінити відносини з Кремлем і перейти від обміну люб’язностями з ним до прагматичних відносин зі США, що ґрунтуватимуться на економічних інтересах. Завдання не з простих — дружбу з Росією закладено в ментальності більшості сербів.

Перші кроки вже зроблено. Додік та інші партії БіГ нарешті домовилися про будівництво Південного інтерконектора, стратегічно важливого газопроводу, що сполучає газотранспортні системи Хорватії та БіГ. У такий спосіб буде диверсифіковано постачання газу до БіГ, і це дасть змогу позбавити її залежності від РФ. Як заявив у Баня-Луці спецпредставник президента США з питань глобального співробітництва Паоло Замполі, він одержав пакет інвестиційних пропозицій у галузі енергетики й транспортної інфраструктури, які зацікавили американські компанії.

Тим часом Додік, окрилений початком «роману» зі США, наговорив останніми днями багато зайвого: заявив, що мусульмани — вороги РС, які вбивали сербів, вимагав «повернути» ентитету повноваження, пригрозивши відновити армію, прикордонну поліцію, спецслужби, прокуратуру; пообіцяв, що РС уже незабаром стане незалежною. І навіть оголосив, що Дейтонські мирні угоди вже не потрібні. Цього американці стерпіти не змогли: для них ці угоди недоторканні.

Держдепартамент заявив, що США й далі підтримують угоди, територіальну цілісність БіГ і закликають уникати нарощування політичної напруженості заради процвітання громадян країни. У разі ж поновлення «дестабілізуючої й антидейтонської» діяльності США застосують «низку дипломатичних та інших інструментів».

Власне, «дипломатичні інструменти» вже застосовано. Перший із них — безпосередньо заява Держдепу, що стала жорстким попередженням. Хоча за Трампа зовнішня політика більше нагадує банальні угоди, для США верховенство права ще досі щось означає, й інвестиційні проєкти з РС цілком можуть залишитися проєктами. Другий — несподіваний візит до Вашингтона Желько Комшича, який нині головує в Президії БіГ, і переговори із заступником держсекретаря Кристофером Ландау, де обговорювали питання політичної стабільності в БіГ і розвитку економічного співробітництва. Візит продемонстрував Додіку: є й інші політики, що мають офіційний статус, із якими Вашингтон може працювати.

На Мюнхенській безпековій конференції, за словами Високого представника Крістіана Шмідта, ідея Додіка про сепаратизм у БіГ не знайшла підтримки. А ось можливість повторного запровадження США санкцій проти колишнього президента РС звучала у дискусіях її учасників.

Схоже, ще раз вийти на ігрове поле в старій формі сепаратиста у Додіка не виходить. Він постав перед вибором: дослухатися до американського попередження й перетворити РС на економічного партнера США — або ж стати політичним ізгоєм, якого забудуть і у Вашингтоні. Але часу на вибір майже не залишається: восени в БіГ мають відбутися загальні вибори, які можуть кардинально змінити політичний пейзаж усієї Боснії і Герцеговини.

Політика