"Рада миру" посварила союзників: Єврокомісію звинувачують у перевищенні повноважень

19 лютого 2026 р. 02:34

19 лютого 2026 р. 02:34

Неочікуване рішення Європейської комісії направити комісарку з питань Середземномор’я Дубравку Шуїцу на перше формальне засідання «Ради миру» у Вашингтоні спричинило обурення серед кількох держав-членів, причому Франція стала головною ініціаторкою як інституційних, так і політичних заперечень, пише Euronews із посиланням на кількох дипломатів на умовах анонімності.

Під час зустрічі послів ЄС у середу критики заявили, що участь Шуїци, про яку столиці не були поінформовані заздалегідь, не має необхідного мандата та може бути витлумачена як колективне схвалення цієї суперечливої ініціативи.

«Держави-члени були вкрай обурені», — сказав один із дипломатів.

Поїздка Шуїци відбувається попри застереження щодо започаткованої президентом США Дональдом Трампом у січні «Ради миру». Спочатку її створювали як механізм для координації повоєнного відновлення Гази, однак згодом мандат структури суттєво розширили. Тепер вона фактично задумана як паралельна структура до Організації Об’єднаних Націй, а Трамп визначений її довічним головою.

Франція, Іспанія, Бельгія, Ірландія, Словенія та Португалія були серед тих країн, які в середу висловили найжорсткіші заперечення. Німеччина, Швеція та Литва також виступили з критикою.

За словами дипломатів, саме Франція задала тон дискусії, наголосивши, що участь Шуїци може порушувати договори ЄС, оскільки Європейська комісія не має повноважень формувати зовнішню політику — вона визначається на основі одностайних позицій, узгоджених державами-членами.

Цю позицію підтримала переважна більшість послів.

Найрізкіші критики також підкреслили, що Шуїца, як комісарка з питань Середземномор’я, є політичною фігурою, а отже її присутність у Вашингтоні має вагомий політичний сигнал. На їхню думку, більш доречним було б направити цивільного службовця.

Також наголошувалося, що Європейський Союз як організація не є членом «Ради миру», і це мало б стати додатковим аргументом проти поїздки.

У своїй заяві речник Єврокомісії захистив це рішення, пояснивши його прагненням залишатися «тісно залученими до всіх аспектів, пов’язаних із мирним процесом та відбудовою Гази». Водночас він підкреслив, що Комісія не приєднуватиметься до Ради як член.

Реакція була різкою, але не одностайною, що продемонструвало глибокі розбіжності всередині ЄС, спричинені сміливою спробою Трампа поставити під сумнів багатосторонню систему міжнародних відносин.

Угорщина та Болгарія — єдині дві держави-члени, які заявили про намір постійно входити до складу Ради. Водночас ще сім столиць упродовж останніх днів сигналізували про готовність брати участь у статусі спостерігачів.

Серед тих, хто братиме участь у формальному засіданні в четвер, — прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, президент Румунії Нікушор Дан, а також високопоставлені дипломати з Болгарії, Кіпру, Чехії, Італії, Греції, Польщі та Словаччини.

Європейська комісія неодноразово висловлювала застереження щодо «масштабу повноважень, управління та відповідності Статуту ООН» цієї Ради, підписантами якого є всі 27 держав-членів ЄС, і закликала Сполучені Штати змінити формулювання документів. Проте ці звернення залишилися без відповіді.

Водночас Брюссель, як найбільший донор гуманітарної допомоги палестинському народу — із загальним внеском у 1,65 мільярда євро на палестинські території з початку війни між Ізраїлем і ХАМАС 7 жовтня 2023 року — не хоче опинитися поза процесом.

Дискусія триватиме наступного тижня, коли міністри закордонних справ зберуться в Брюсселі. До них приєднається болгарський дипломат Ніколай Младенов, призначений Трампом спеціальним представником з питань Гази та уповноважений координувати взаємодію «Ради миру» з технократичним палестинським комітетом, відповідальним за щоденне управління.

Головний дипломат Ватикану, кардинал П'єтро Паролін заявив, що Святий Престол не братиме участі в «Раді миру» . Він додав, що врегулювання кризових ситуацій має координуватися через Організацію Об’єднаних Націй.

Політика