Через новий навчальний план для початкової школи якість освіти може знизитись – експертка

19 лютого 2026 р. 10:06

19 лютого 2026 р. 10:06

З 2028 року в початковій школі запрацюють новий Державний стандарт освіти та навчальний план. Стандарт вже ухвалили, а проєкт навчального плану щойно пройшов громадське обговорення. У разі затвердження він може знизити якість освіти та посилити освітню нерівність, пише у статті « Стандарт без ресурсу: що не так із новим навчальним планом для початкової школи » освітня експертка Інна Большакова .

Авторка пояснила,що державний стандарт – це суспільна угода між державою та батьками. Зокрема, він визначає, що саме дитина має знати і вміти після завершення початкової школи. Тоді як навчальний план фіксує, скільки часу школа отримує для досягнення цих результатів. Від узгодженості цих документів залежить реальна якість освіти.

На перший погляд це суто технічні деталі, важливі лише для освітян. Та насправді вони стосуються кожної родини: якщо часу на формування базових навичок у школі бракує, їх доведеться «добудовувати» вдома – через репетиторів і додаткові заняття. Тоді, як пояснює Большакова, якість освіти дедалі більше залежатиме від фінансових можливостей родини та соціального статусу. А це й зараз є проблемою для української освіти, яку чітко видно і в результатах міжнародного дослідження PISA, і на НМТ.

За словами експертки, зміни, внесені в обидва документи, мають фрагментарний характер: обсяг матеріалу зростає, вимоги залишаються високими, а навчальний час для їх виконання не збільшено. Це створює ризик перевантаження і формального виконання стандарту.

«Якщо новий Держстандарт декларує відповідь на виклики війни, то варто було здійснити розрахунки когнітивного навантаження на дитину й реалістичності його виконання. Не просто додати сучасний за змістом матеріал до програми, а системно переглянути весь обсяг навчального змісту — залишити ядро, те, без чого діти не зможуть навчатися далі в середній школі, й вилучити другорядне. І це не пізно зробити зараз», – пише Большакова.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з українською мовою та читанням. Як пояснює авторка, для більшості учнів кількість гарантованих державою годин зменшується з 7 до 6 на тиждень. За чотири роки початкової школи це мінус близько 140 уроків.

«Дитина, у якої не буде сформовано базової грамотності в початковій школі, не зможе повноцінно навчатися в середній. Бо без якісного читання й письма вона не опанує ні математики, ні природничих наук», – додає Большакова.

На думку авторки, на прикладі української мови найвиразніше видно проблему — відсутність системності.

«Освіта не витримує точкових «додати» і «стиснути» — вона потребує цілісної логіки», – наголошує Большакова.

Тому потрібен не косметичний ремонт, а системне налаштування Державного стандарту освіти й навчального плану — з розумінням пріоритетів і реальних можливостей школи. Час внести зміни ще є.

Нагадаємо, в Україні 82% представників адміністрацій шкіл вказують на наявність у дітей освітніх втрат . Водночас покращення успішності учнів упродовж останніх двох років бачать 29% адміністрацій закладів освіти, а ще 28% повідомляють про її погіршення.

Водночас 24% батьків вказали, що їхня дитина потребує підтримки (у 2023 році таких було 33%). Зменшилася також частка учнів, які вказують, що потребують підтримки в навчанні із 33% до 24%.

Політика