«Наказу йти на штурм не було». Музейники розповіли, що свідчив Парубій про розстріли на Інститутській

22 лютого 2026 р. 22:38

22 лютого 2026 р. 22:38

Обставини розстрілів 20 лютого залишаються однією з найбільших «білих плям» в історії Революції Гідності, а питання про те, хто і чому віддав наказ стріляти на ураження, досі не має остаточної відповіді. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла історикиня, заступниця директора Музею Революції Гідності Катерина Романова.

20 лютого 2014 року, у розпал подій Євромайдану, тодішній президент Віктор Янукович намагався зберегти владу та погоджувався на компроміс із опозицією. Вранці було оголошено день жалоби за загиблими, влада запропонувала перемир’я, а силовики почали відступати від барикад на вулиці Інститутській. Утім, протистояння вже не вдалося зупинити. Близько 9-ї ранку, побачивши, що силовики відтягуються вглиб урядового кварталу, протестувальники рушили вперед – зокрема зайняли Жовтневий палац і почали підніматися Інститутською. Саме тоді пролунали постріли: спецпідрозділ Беркут відкрив вогонь по беззбройних людях із дерев’яними щитами.

За даними слідства, «беркутівці» прикривали відхід інших силовиків. Утім, стрілянина виявилася смертельною: того дня загинули 48 майданівців, майже 80 людей дістали поранення. Масовий розстріл фактично унеможливив будь-який мирний компроміс між владою та опозицією.

Через 12 років після трагедії низка питань залишається без відповіді. Катерина Романова розповідає, що музейники обговорювали ці події з колишнім секретарем РНБО та комендантом Майдану Андрієм Парубієм.

«Ми говорили про це з Андрієм Парубієм. Він не мав відповіді. Наступ майданівців на Інститутській пояснював емоційним станом людей. Принаймні команди від Самооборони йти у наступ не було. Це була неконтрольована дія», – зазначає Катерина Романова.

За її словами, учасники протестів свідчили: коли побачили відступ силовиків, вирішили повернути територію, яка раніше контролювалася Майданом. Після перших пострілів частина протестувальників відступила, але згодом знову рушила вперед.

«У мережі було відео: чути, як хтось каже: «Стріляють», а майданівець Володимир Жеребний дивиться вгору, в бік Інститутської, і вагається: йти туди чи не йти? Він все-таки йде на Інститутську і там гине. Це відео може бути свідченням того, що це було не рішенням Майдану, чиїмось наказом, а рішенням особисто кожної людини», – вважає Романова.

Також досі остаточно не з’ясовано, чи діяла того дня так звана «третя сила». Деякі майданівці свідчили про постріли в спину з боку готелю «Україна» та консерваторії ще до того, як прицільний вогонь відкрила рота «Беркуту». Зокрема, про це під час судового засідання 6 червня 2017 року розповідав поранений на Інститутській Вадим Веренчак.

«Парубій нам розповідав, що ходив з Самообороною в готель «Україна» і в консерваторію перевіряти ці дані, але нічого не знайшли», – каже Катерина Романова.

Нагадаємо, майданівців, яких було вбито, може бути більше , ніж в офіційному списку Небесної Сотні.

За матеріалами розслідувань ДБР, суди винесли 11 обвинувальних вироків щодо 14 осіб, причетних до злочинів під час Революції Гідності. Водночас розглядається ще майже 150 справ.

Політика