Макрон призначив нового керівника Лувру

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Макрон призначив нового керівника Лувру

26 лютого 2026 р. 08:22

26 лютого 2026 р. 08:22

Президент Франції Еммануель Макрон призначив Крістофа Лерібо новим керівником Лувру після відставки Лоранс де Кар . Рішення ухвалене після гучного ювелірного пограбування та серії страйків персоналу. Перед новим директором поставили завдання посилити безпеку та відновити довіру до музею, передає The Guardian .

Причиною кризи стало пограбування 19 жовтня, під час якого злодії винесли наполеонівські коштовності вартістю близько 102 мільйона доларів . Викрадені цінності досі не повернуті, а інцидент оголив серйозні прогалини в системі безпеки найбільш відвідуваного музею світу.

Міністерство культури Франції заявило, що “пріоритетом Лерібо буде посилення безпеки будівлі, колекцій та людей, відновлення атмосфери довіри та здійснення разом з усіма командами необхідних перетворень для музею”. Відомство наголосило на необхідності структурних змін і модернізації.

Лерібо спеціалізується на мистецтві XVIII століття та раніше очолював Музей дʼОрсе і Музей Оранжері в Парижі. З 2006 по 2012 рік Лерібо працював заступником директора відділу графічного мистецтва Лувру. У 2024 році він став директором Версальського палацу, а тепер залишить цю посаду, щоб очолити музей.

Окрім пограбування, Лувр зіткнувся зі страйками через оплату та умови праці, які з середини грудня неодноразово призводили до закриття музею . Додатковий тиск створили витоки води та розслідування щодо ймовірної шахрайської схеми з квитками, яка, за даними прокурорів, могла принести понад 10 мільйонів євро (11,6 мільйонів доларів) за десятиліття.

Торік державні аудитори закликали адміністрацію Лувру припинити витрачати кошти на нові експонати та сфокусуватися на нагальній модернізації інфраструктури й систем безпеки. Перевірка виявила систематичні затримки зі встановленням охоронного обладнання, адже станом на 2024 рік у музеї, який щороку приймає понад 8,7 мільйона людей, камерами відеоспостереження обладнано лише 39% приміщень.

Парламентське розслідування назвало Лувр “державою в державі”. Голова розслідування Олександр Портьє заявив, що крадіжка виявила “системні збої”, “заперечення ризику” та управління, яке “в даний час зазнає невдачі”.

В офісі Макрона заявили, що музею потрібні “спокій і сильний новий імпульс для успішного виконання великих проєктів, пов'язаних з безпекою та модернізацією”. Сама Лоранс де Кар після пограбування визнала “жахливий провал” і зазначила, що покриття зовнішніх стін камерами було “дуже неадекватним”. Вона додала: “Попри нашу наполегливу працю, ми зазнали невдачі».

Пограбування Лувру французькі медіа охрестили “крадіжкою століття”, а політики — справжнім “національним приниженням” . Еммануель Макрон назвав злочин замахом на історичну спадщину Франції та пообіцяв знайти винних, повернути реліквії й посилити систему безпеки.