авторська колонка Теракти проти поліції: як ворог хоче посіяти хаос у тилу

26 лютого 2026 р. 16:32

26 лютого 2026 р. 16:32

Протягом 22 та 23 лютого у Львові, Дніпрі та Миколаєві сталася серія скоординованих злочинів проти працівників поліції . Вони були кваліфіковані СБУ як теракти, за якими стоять російські куратори. Виконавцями виступили громадяни України з фінансовими проблемами. Таке «полювання» на поліцію є продовженням масштабної стратегії ворога з підриву українського тилу.

Найбільш резонансний за наслідками теракт стався в ніч на 22 лютого у Львові . Поліцію викликали на фальшиве повідомлення про проникнення до магазину. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. Коли прибув другий екіпаж, стався ще один вибух.

Загинула 23-річна поліцейська. Постраждали 25 осіб, зокрема правоохоронці.

Увечері 23 лютого сталися ще два теракти проти працівників поліції. У Миколаєві на території непрацюючої АЗС пролунав вибух саме тоді, коли там перебували поліцейські – семеро правоохоронців постраждали. Через кілька годин після цього в Дніпрі , в Амур-Нижньодніпровському районі міста, стався вибух в адміністративній будівлі поліції. Постраждалих немає.

Усі ці випадки мають спільні риси. Російські куратори знаходили виконавців через Telegram-канали, пропонуючи гроші за вбивство українських силовиків. У випадку зі Львовом основна підозрювана – 33-річна Ірина Саветіна – мала борг у сумі 50 тисяч гривень і шукала роботу через Telegram. Там на неї вийшли особи під вигаданими нікнеймами – «Даниїл» та «Марк» – і пообіцяли «легальний» підробіток за 2000 доларів.

Те, що цей «легальний» підробіток супроводжувався погрозами та необхідністю купувати елементи для створення саморобних вибухових пристроїв, Ірину не зупинило. Не насторожило її й те, що «роботодавці» спочатку пропонували їй підпалювати автомобілі. На суді вона заявила, що не розуміла призначення придбаних елементів і не усвідомлювала можливих наслідків.

Звертає на себе увагу, що у Львові була застосована тактика подвійного підриву : перший наряд правоохоронців прибув на фальшивий виклик – вибух – на підмогу прибула друга група – і знову вибух. За даними слідства, поліцейських до магазину заманила також 18-річна громадянка України, яка телефонувала до поліції з Харкова.

Тактика подвійного удару неодноразово застосовувалася російськими військами під час обстрілів українських міст. Зокрема, фіксувалися випадки, коли після першого ракетного удару по об’єкту по тому самому місцю завдавався повторний удар, коли там уже працювали медики, рятувальники та правоохоронці. Подібні випадки документувалися, зокрема, у 2024 році.

Серія спланованих терористичних нападів на поліцейських є частиною ширшої стратегії росії з дестабілізації українського тилу. Вона не обмежується обстрілами міст та ударами по енергетичній інфраструктурі. Варто згадати хвилю підпалів військових автомобілів біля житлових будинків у тилових містах. Пік таких випадків припав приблизно на середину 2024 року. Автомобілі, які прибували з фронту, мали характерні ознаки, тож помилитися з «вибором» було складно. Виконавців російські куратори також шукали через Telegram. У більшості випадків на таку діяльність погоджувалися люди, які шукали швидкого заробітку для вирішення фінансових проблем.

Наслідком цих підпалів стала напруженість у суспільстві та недовіра: у деяких випадках військовослужбовців просили не паркувати автомобілі біля житлових будинків, аби у разі підпалу вогонь не перекинувся на інші авто.

Ще однією хвилею стали підпали та підриви територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Схема пошуку виконавців була аналогічною – через соцмережі. Зокрема, фіксувалися випадки, коли виконавці заходили до приміщень ТЦК із рюкзаками, в яких були саморобні вибухові пристрої. Подібні інциденти у 2025 році сталися, зокрема, в Рівному, Павлограді та Кам’янці-Подільському.

Очевидно, що атаки проти ТЦК спрямовані на підрив мобілізаційних процесів, а отже – на послаблення здатності держави вести війну. Удари по поліції – це спроба внутрішньої дестабілізації та підриву довіри до державних інституцій. Поліція має забезпечувати порядок, і кожен такий напад спрямований на створення відчуття небезпеки та хаосу.

Водночас поліцейські перевіряють документи та здійснюють адміністративні затримання осіб, які перебувають у розшуку ТЦК. Цей фактор також може використовуватися російськими кураторами для вербування виконавців – серед тих, хто має конфлікти з державними органами або негативне ставлення до мобілізаційних заходів.

Втім, важливо пам’ятати: жодні борги, складні життєві обставини чи конфлікти з поліцією або ТЦК не можуть бути виправданням співпраці з ворогом.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

Політика