Поліг під час евакуації пораненого на Донеччині. Згадаймо Героя України Андрія Гуцала

27 лютого 2026 р. 09:08

27 лютого 2026 р. 09:08

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо майора Державної прикордонної служби України Андрія Гуцала.

Майор Андрій Гуцал загинув 25 лютого 2024 року поблизу села Іванівське на Донеччині внаслідок влучання ворожої керованої ракети в десантне відділення БМП під час евакуації з поля бою. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Державну прикордонну службу України .

Шлях до лав ДПСУ та міжнародний вишкіл

Андрій Гуцал народився 4 лютого 1978 року у Києві. У липні 2023 року приєднався до 3 прикордонного загону ДПСУ. Разом зі своїм підрозділом прикордонник пройшов військове навчання у військових інструкторів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Офіцер, який не залишав своїх

17 січня 2024 року для відбиття позицій, які було втрачено в районі селища Курдюмівка Донецької області, було направлено групу майора Андрія Гуцала. Під час бою бійці завдали нищівних втрат ворогу, змогли захопити одного окупанта в полон, від нього отримали оперативно-важливу інформацію про стан та положення підрозділів противника.

22 січня 2024 року під час висування на вогневу позицію один з військовослужбовців отримав поранення. Попри щільний ворожий вогонь майор Гуцал, ризикуючи власним життям, доставив побратима до стабілізаційного пункту.

25 січня 2024 року прикордонник самостійно, протягом чотирьох годин, під шквальним мінометним обстрілом та кулями ворожих снайперів здійснював евакуацію загиблого побратима, що дозволило сім’ї поховати його з почестями.

6 лютого 2024 року Андрій здійснив евакуацію загиблого побратима з мінного поля в районі вогневої позиції «Дрон» північніше Курдюмівки. 7 лютого 2024 року в тому ж районі група вступила у бій з противником, було поранено військовослужбовця. Майор Андрій Гуцал призначив старшого з найбільш досвідчених сержантів, а сам, ризикуючи життям, доставив пораненого до стабілізаційного пункту і повернувся на позицію.

14 лютого 2024 року, отримавши запити на евакуацію пораненого від суміжної позиції, яку тримали бійці 92 окремої штурмової бригади, офіцер організував заходи з евакуації та очолив евакуаційну групу.

Останній бій майора Андрія Гуцала

25 лютого 2024 року Андрій з побратимами знаходились в район села Іванівське Бахмутського району Донецької області. На той момент противник задіяв декілька мотопіхотних взводів за підтримкою точного та інтенсивного мінометного вогню і бронетехніки, прикордонники зазнали втрат. Андрій ухвалював рішення щодо евакуації, для виконання даної операції групу було посилено бойовою машиною піхоти.

Поки прикордонник вів бій та прикривав евакуацію, його побратими завантажили поранених на броню. Під час цієї спецоперації офіцер отримав легкі уламкові поранення кінцівок та тулуба. Ворог втратив близько 10 штурмовиків, чотирьох з яких знищив Андрій.

Після прибуття до стабілізаційного пункту йому було надано першу медичну допомогу, після якої він повернувся з підлеглими на позицію, де одразу прийняли бій. У результаті було знищено близько восьми ворожих штурмовиків та ще п'ятеро поранено, решта окупантів втекли. Стабілізувавши ситуацію та завантаживши тяжкого пораненого в бойову машину піхоти, група офіцера готувалася до відходу на точку евакуації.

Під час евакуації поруч з Андрієм розірвалась ворожа міна, побратими завантажили його в бойову машину та почали рух. Приблизно 22:03 ворожа керована протитанкова ракета потрапила в десантне відділення бойової машини піхоти. Всі, хто знаходились в тій машині, загинули разом з майором Андрієм Гуцалом.

Найвища державна нагорода – посмертно

Указом президента України від 26 лютого 2025 року № 126/2025 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові майору Гуцалу Андрію Дмитровичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика