Курс на зміну режиму? Чим стратегія Трампа щодо Ірану відрізняється від Іраку та Венесуели

01 березня 2026 р. 01:27

01 березня 2026 р. 01:27

Президент США Дональд Трамп фактично взяв курс на зміну влади в Ірані — такий крок, за оцінками істориків та військових експертів, разюче відрізняється від попередніх американських сценаріїв втручання в інших країнах. Про це пише Axios.

Ця авантюра сигналізує про більш непередбачуваний етап його зовнішньої політики в майбутньому, оскільки він відкрито погрожує силою в інших місцях.

Після авіаударів по Ірану Трамп не лише оголосив про військову операцію, а й публічно закликав іранців «взяти владу у свої руки». Водночас він не запропонував чіткого плану подальшого управління країною або переходу влади.

Що сталося

У суботу США та Ізраїль заявили, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї загинув унаслідок ізраїльського удару. Офіційного підтвердження з боку Тегерана наразі немає.

Трамп заявив, що удари стали наслідком провалу дипломатії щодо іранської ядерної програми.

У зверненні до іранців він сказав:

«Коли ми закінчимо, беріть владу у свої руки. Вона буде вашою. Це, можливо, єдиний шанс для поколінь».

В інтерв’ю американським журналістам Трамп окреслив два сценарії:

• або продовження операції з «повним взяттям під контроль»,
• або швидке завершення ударів із попередженням Ірану не відновлювати ядерну програму.

Чим це відрізняється від Іраку

Під час війни в Іраку 2003 року за президентства Джорджа Буша США розпочали повномасштабне вторгнення із залученням близько 200 тисяч військових. Після падіння режиму Саддама Хусейна була створена тимчасова адміністрація, а перехід влади відбувався під контролем коаліції.

Тоді США мали чіткі цілі: усунути Саддама Хусейна та ліквідувати передбачувану зброю масового ураження. Попри це, війна затягнулася на роки.

Експерти зазначають, що у випадку з Іраном Трамп не говорить про введення сухопутних військ чи створення тимчасового уряду під контролем США.

«Війна в Іраку є прикладом деяких помилкових припущень, що лежать в основі ідеї про те, що заміна політичного керівництва іншої країни може відбутися швидко та легко» , — розповів Девід Кіран, професор військової історії в Університеті штату Колумбус, в інтерв'ю Axios.

Чим це відрізняється від Венесуели

У випадку з Венесуелою США діяли інакше. Під час усунення Ніколаса Мадуро операція мала елементи силового втручання, але влада країни формально зберегла структуру, а США взяли на себе контроль за переходом влади та виборчим процесом.

Також Вашингтон фактично отримав контроль над нафтовим сектором Венесуели .

Натомість щодо Ірану Трамп не заявляє про намір управляти країною або контролювати її ресурси. Його риторика зводиться до того, що самі іранці мають змінити режим.

Чим це відрізняється від Куби

Після рейду у Венесуелі Трамп неодноразово натякав на дії проти Куби, чітко даючи зрозуміти, що хоче, щоб кубинський режим зник.

Але Трамп заявив, що США можуть утриматися від будь-яких дій, оскільки він вважає, що країна може зазнати краху самостійно.

«Схоже, Куба готова до падіння» , – сказав він , додавши: «Я не думаю, що нам потрібні якісь дії. Схоже, вона падає» .

Невизначене майбутнє Ірану

Після повідомлень про загибель Хаменеї питання спадкоємності влади залишається відкритим. За іранською конституцією нового верховного лідера має обрати рада духовенства. Водночас командна структура Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) перебуває у стані хаосу після ударів.

Китай висловив «глибоку стурбованість» через атаку, а МЗС Росії назвало її «заздалегідь спланованим актом збройної агресії проти суверенної держави».

За даними AP, внаслідок ударів загинули щонайменше 200 людей, понад 700 — поранені. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що один із ударів припав по школі для дівчат, де загинули десятки дітей.

Іран уже завдав ударів у відповідь по американських базах. Арагчі заявив, що Тегеран «покарає тих, хто вбиває наших дітей».

«Ми не розуміємо причин нападу США на Іран. Можливо, адміністрацію США втягнули в це» , – написав він на X.

Чи можливе повстання

Попри заклики Трампа до зміни влади, експерти сумніваються у швидкому поваленні режиму.

Аналітики зазначають, що поки немає ознак масштабного розколу серед сил безпеки або еліт, які могли б зробити повстання успішним.

Протестувальники в Ірані поки що не демонструють ознак наступу на уряд, каже Сюзанна Мелоні, старша наукова співробітниця Брукінгського інституту, яка вивчала Іран протягом 30 років.

«Я була би здивована, якби ми побачили масштабне перебіжництво чи інші умови, які б дозволили повстанню досягти успіху сьогодні», – розповіла Мелоні в інтерв’ю Axios.

Головне питання, за словами істориків, залишається відкритим: чи впаде режим — і якщо так, то хто та як замінить його.

Політика