В Україні 3 березня підтвердили перший випадок коронавірусу: хроніка ключових подій пандемії

03 березня 2026 р. 16:08

03 березня 2026 р. 16:08

В Україні перший випадок коронавірусу зафіксували 3 березня 2020 року. У цьому огляді згадуємо ключові події пандемії та найпомітніші скандали, які супроводжували карантинні рішення і старт вакцинації.

Перший підтверджений випадок коронавірусу в Україні зафіксували 3 березня 2020 року. В річницю цієї події Фокус пропонує згадати, як країна пройшла пандемію. Першим хворим став 39-річний Олександр із Чернівців, який повернувся з Італії, 29-го лютого відчув симптоми, а 3 березня отримав позитивний результат ПЛР-тесту. 3 березня державний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив про перший випадок коронавірусу в Україні.

"Випадок зареєстровано в Україні. Ми почали працювати з контактними особами. Контактних осіб небагато", — заявив він.

Першими хворими стали люди, які повернулися із закордонних поїздок.

Коли в Україні почався карантин: чому локдаун викликав багато запитань

Карантин в Україні стартував 12 березня 2020 року — наступного дня після оголошення пандемії у світі. З 18 березня уряд заборонив пасажирські перевезення, а у Києві, Дніпрі та Харкові закрили метро. Арсен Аваков закликав до "тотального карантину" ще 21 березня. Однак уряд значно посилив обмеження лише з 6 квітня, коли в Україні було вже понад тисячу хворих.

Людям заборонили : відвідувати парки, сквери, спортивні та дитячі майданчики, пересуватися вулицею більш ніж удвох, перебувати в громадських місцях без масок та користуватися громадським транспортом. Школи перейшли в онлайн , і це додало напруги в родинах, які на той час не були готові до дистанційного формату. На тлі жорстких правил суспільство згодом все частіше ставило питання , наскільки послідовно влада пояснює логіку обмежень. Найбільше постраждав український малий бізнес — були закриті численні кафе, перукарні, продовольчі магазинчики і т.д. Більшість з них так і не відновило роботу після карантину.

Церковна тема: гучний скандал під час Великодня

Локдаун збігся з великими релігійними святами — Благовіщенням, Вербною неділею та Великоднем . ПЦУ дозволила проводити богослужіння без присутності віруючих, УГКЦ звільнила вірян від обов’язкових сповіді та причастя, а літургії почали транслювати онлайн.

Водночас УПЦ МП обмежень не підтримала. Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло закликав ігнорувати карантин, пояснюючи пандемію людським гріхом. Пізніше він сам захворів на коронавірус — як і ще понад 100 монахів лаври, троє з яких померли. Попри це відбувалися масові освячення вербових гілок та пасок, що, безумовно, поширювало хворобу.

Що сталося в Нових Санжарах: символ панічних настроїв

Протести проти розміщення евакуйованих із Уханю українців почалися 14 лютого 2020 року в різних населених пунктах України. Вони дійшли до піку в ніч на 20 лютого в Нових Санжарах на Полтавщині. Там ухвалили рішення розмістити людей у місцевому медичному центрі, після чого місцеві жителі в селищі перекривали дороги, щоб не допустити переміщення хворих. Ситуація дійшла до сутичок із правоохоронцями.

Під час протистояння затримали не менше 24 осіб , а 10 правоохоронців звернулися по медичну допомогу. У різних регіонах люди також створювали блокпости для того, щоб до них не везли інфікованих. Аеропорт Тернополя взагалі відмовився приймати літак з евакуйованими.

Як "кольорові зони" перетворилися на історію про два карантини

На початку серпня в Україні запровадили адаптивний карантин із "зеленими", "жовтими", "помаранчевими" та "червоними" зонами . Формально рівні мали залежати від показників захворюваності та наповненості лікарень, а переглядати їх планували щотижня. Водночас влада не змогла скласти логічний план і адекватно поінформувати людей.

Постанови Кабміну доповнювалися по кілька разів через неоднозначні трактування, і навіть виправлялися "заднім числом". Ринки то закривали, то відкривали, додаткові виплати медикам затримували, а більшість коштів фонду боротьби з коронавірусом витратили на ремонт доріг. Посилення обмежень під час адаптивного карантину повністю або частково ігнорували Львів, Тернопіль, Самбір, Чернівці, Івано-Франківськ , Черкаси та Луцьк.

Зимовий локдаун 8 січня: нова хвиля обурення

9 грудня уряд вирішив знову запровадити локдаун, але початок відтермінував до 8 січня . Цей локдаун запам’ятався забороною продажу частини товарів у супермаркетах, хоча у кіосках їх можна було купити. При цьому працювати дозволили гірськолижним курортам, куди масово поїхали українці, хоча регіони, в яких вони знаходились, були занесені в "червону" карантинну зону. Пізніше Офіс президента назве " Буковель" причиною нового спалаху на Івано-Франківщині. Згодом підприємці навчилися обходити заборони і працювати без штрафів.

Старт вакцинації: недовіра та скандали із закупівлями

В Україні першу вакцину проти Covid-19 (AstraZeneca) почали реєструвати 16 лютого.. Вакцинація стартувала 24 лютого у п’яти областях, наступного дня – в інших регіонах, але темпи були дуже низькими. За день щеплення отримували не більше шести тисяч людей. За даними РНБО на 01.07.2021, в Україні було щеплено від коронавірусу понад 1,7 млн осіб, переважно — вакциною AstraZeneca.

Паралельно МОЗ програвав інформаційну війну. Країною поширювалися антинаукові фейки щодо вакцинації. Була навіть сформована петиція про скасування "обов'язкової" вакцинації та карантину, на яку був вимушений відповідати президент України Володимир Зеленський. Внаслідок цього вакцинуватися були готові менше половини українців, а довіра до щеплень загалом була однією з найнижчих у світі. На цьому тлі Covishield викликав недовіру через країну виробництва, хоча дозвіл на використання цієї вакцини дали Велика Британія, ЄС, Індія і Канада. Окремо зіграв свою роль і корупційний скандал із МОЗ. Перший тендер на закупівлю захисту для медиків показав перевитрати в 40%, на 13 млн грн.

Скільки людей офіційно перехворіло

З рештою, за рік на коронавірус офіційно перехворіли понад 1,2 млн українців. Чимало людей переносили хворобу легко або безсимптомно й не зверталися по допомогу та не здавали тести. Пандемія в Україні стал боротьбою не тільки з коронавірусом, а й з недовірою, хаосом у правилах та нерівним виконанням обмежень.

Зараз все частіше ставлять питання доцільності таких мір, як локдаун та масочний режим. Багато хто сумнівається в ефективності цих мір, на тлі того. що карантинні обмеження призвели до катастрофічних економічних наслідків на рівні малого бізнесу. Конгрес США опублікував звіт про походження COVID-19. У ньому йдеться про те, що локдауни та обов'язкове носіння масок не були обґрунтовані твердими науковими даними.

Нагадаємо, що 24-річна мешканка Львівської області повернулася з відпочинку на Мальдівах із вірусною тропічною лихоманкою після укусів комарів. У дівчини діагностували лихоманку Денге. Результат підтвердила вірусологічна лабораторія Центру громадського здоров’я України. Про це 28 лютого у Facebook повідомила генеральна директорка Центру контролю і профілактики хвороб Наталія Тімко-Іванченко.

Раніше ми також інформували, що штам коронавірусу "Stratus" може проявлятися ураженням голосових зв’язок. Він становить серйозну небезпеку для літніх людей та дітей навіть без високої температури та виражених симптомів. Сімейна лікарка Віта Олещенко наголосила, що легкий перебіг не знижує ризику ускладнень у вразливих груп населення.

Політика