Війна без плану: радники Трампа намагаються знайти можливість завершити конфликт

04 березня 2026 р. 23:14

04 березня 2026 р. 23:14

Президент США Дональд Трамп наполягає, що готовий вести війну з Іраном «вічно» . Але вже за кілька днів після початку бойових дій багато людей з його оточення прагнуть якнайшвидше знайти шлях до виходу з конфлікту , пише CNN.

За словами кількох джерел, знайомих із ситуацією, військова операція США проти Ірану викликала серйозні побоювання серед радників і помічників Трампа щодо політичних наслідків можливого затягування війни без чіткого плану завершення та без широкої підтримки суспільства.

Конфлікт уже забрав життя шістьох американців, і посадовці готуються до того, що в найближчі дні кількість жертв може зрости.

Фондовий ринок перебуває у стані турбулентності, ціни на бензин зростають, що ставить під загрозу ключові елементи передвиборчої стратегії Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу.

Усередині адміністрації помічники досі намагаються пояснити, чому країна вступила у війну і що має статися далі.

«Це політичний ризик, без жодних “але”. Залишається лише сподіватися, що нічого справді поганого не станеться. Бо якщо станеться — це стане великою проблемою», — сказав один із радників Трампа про удари, які президент прогнозував як такі, що можуть тривати кілька тижнів.

Трамп назвав перші удари приголомшливим успіхом і подає їх як доказ військової могутності США та виправдання свого рішення відмовитися від дипломатії на користь демонстрації сили.

Особливо його підбадьорили повідомлення про загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї , а також знищення ключових об’єктів, які мали підірвати ядерні амбіції країни і відкрити шлях до зміни режиму.

Водночас, хоча Трамп вважає цей початковий успіх ознакою того, що громадськість може підтримати подальшу військову кампанію, деякі радники і союзники непублічно переконують його у протилежному. Вони закликають прискорити графік операції і оголосити перемогу, щойно це можна буде зробити переконливо.

Політичні реалії непопулярної війни

За даними перших соціологічних опитувань, війна з Іраном загалом непопулярна серед виборців. Багато хто побоюється нового втягування США у конфлікт на Близькому Сході та не розуміє, якими є реальні цілі адміністрації.

Конфлікт також спричинив розкол серед помітних представників руху MAGA, який частково будувався на обіцянці Трампа у 2016 році відмовитися від провальної політики державного будівництва та зміни режимів.

Це породжує побоювання, що негативна реакція може поширитися і на ширшу політичну базу Трампа.

Союзники та радники попереджають, що ситуація може лише погіршитися, якщо кількість жертв зростатиме, а ризик ширшої регіональної війни залишатиметься високим. У такому разі це ще більше підірве і без того слабкі шанси Трампа та Республіканської партії уникнути серйозної поразки на листопадових проміжних виборах.

«Ніхто не вважає цю війну популярною. У найкращому випадку це відволікає від головного пріоритету — економіки. А в найгіршому — це може стати політичною катастрофою і катастрофою для цілих поколінь в Ірані та для Республіканської партії», — вважає республіканський політолог і колишній співробітник Держдепартаменту часів Трампа Метью Бартлетт

Офіційно представники Білого дому поки применшують політичне значення війни, заявляючи, що рішення продиктовані виключно питаннями безпеки американців. Однак за лаштунками помічники і радники добре усвідомлюють небезпеку, яку війна становить для президентства Трампа, а також численні сценарії, за яких ситуація може вийти з-під контролю.

Хаос у комунікації

Напередодні ударів, завданих у вихідні, посадовці попереджали Трампа, що атака на Іран може мати непередбачувані політичні наслідки, і наголошували, що важко спрогнозувати, як розгортатиметься конфлікт у довгостроковій перспективі.

Попри це, Трамп вирішив діяти.

Після початку операції він особисто відкинув негативні настрої у суспільстві як незначні, тоді як його команда кілька днів поспіль намагалася сформулювати і донести переконливе пояснення причин атаки.

У результаті навіть найвищі посадовці адміністрації давали суперечливі пояснення, а комунікаційна стратегія Білого дому виглядала вкрай заплутаною. Ситуацію ускладнюють і власні протилежні пояснення Трампа, а також відсутність чіткого розуміння в адміністрації того, як саме планується завершити війну.

Одразу після перших ударів представники адміністрації поспішили провести брифінги для республіканців у Конгресі, які мали виступати у недільних політичних телешоу. Пізніше Білий дім розіслав партійним законодавцям методичні рекомендації щодо комунікації.

Втім, ключові тези неодноразово змінювалися. Трамп і його високопосадовці давали суперечливі пояснення з кількох важливих питань: наскільки серйозну загрозу Іран становив для США , чи перебував режим на межі створення ядерної зброї чи лише балістичних ракет, і, головне, хто ухвалив рішення про атаку — США чи Ізраїль.

У понеділок держсекретар Марко Рубіо припустив, що США приєдналися до удару після того, як стало зрозуміло, що Ізраїль все одно вирішив атакувати Іран і що Тегеран, імовірно, відповість ударами по американських об’єктах у регіоні.

Наступного дня Трамп заперечив цю версію , заявивши: «Якщо вже на те пішло, можливо, саме я підштовхнув Ізраїль до цього».

Після цього Рубіо відмовився від своїх попередніх слів і підтримав версію Трампа, заперечивши, що Ізраїль відігравав провідну роль у рішенні.

У середу Левітт заявила, що Трамп ухвалив рішення почати війну через своє «відчуття», яке «ґрунтувалося на фактах», що Іран уже готував атаку на США. Точний час ударів визначили на основі розвідданих, які свідчили, що Хаменеї та інші високопосадовці Ірану зібралися разом.

Відсутність чіткого плану завершення війни

Союзники Трампа закликають адміністрацію представити конкретніший план того, як США зрештою зможуть вийти з Близького Сходу.

Вони побоюються, що війна руйнує стратегію Республіканської партії на проміжні вибори, яка базувалася на переконанні виборців, що партія зосереджена на економічних проблемах всередині країни.

Після того як спочатку Білий дім заявляв, що метою операції є зміна режиму в Ірані, адміністрація різко знизила планку очікувань. Тепер партійні чиновники сподіваються, що нові, скромніші цілі вдасться досягти протягом кількох тижнів.

«Йдеться насамперед про управління очікуваннями», — сказав один із республіканських чиновників, який допомагає координувати підготовку до виборів.

Він додав, що хоча адміністрація вітала б появу стабільного нового керівництва в Ірані, досягти цього «надзвичайно складно».

Водночас Білий дім майже не пояснив союзникам і законодавцям, як можуть розвиватися події у найближчі тижні і як довго війна може домінувати у політичному порядку денному. Адміністрація навіть не виключила можливості введення наземних військ.

Сам Трамп також робив суперечливі заяви: іноді він говорив, що війна триватиме лише чотири-п’ять тижнів, потім стверджував, що операція йде швидше, ніж планувалося, а згодом заявив, що військові готові вести війну «вічно».

Спроба впоратися з наслідками

Натомість представники адміністрації зосередилися на стримуванні негайних наслідків конфлікту.

Серед головних завдань — стабілізувати нафтові ринки, які занепокоєні загрозою для одного з найважливіших у світі маршрутів постачання енергоносіїв, а також допомогти тисячам американців, які опинилися заблокованими на Близькому Сході і щодо евакуації яких адміністрація не мала попереднього плану.

На тлі цього хаосу деякі союзники сподіваються на найкращий сценарій, який дозволив би Трампу фактично завершити основну роль США в регіоні протягом кількох тижнів — після знищення наступальних можливостей Ірану та значного ослаблення його політичного керівництва.

У такому разі адміністрація могла б оголосити переконливу перемогу і, після завершення основних бойових операцій, знову зосередитися на внутрішніх питаннях напередодні проміжних виборів.

Серед радників цей сценарій іноді називають «венесуельським» — за аналогією з ризикованою операцією, яку Трамп провів у січні, щоб усунути владу у Венесуелі та отримати більший вплив на її уряд. Сам Трамп називав Венесуелу «ідеальним» прикладом того, як могла б виглядати зміна режиму в Ірані.

Однак Іран набагато складніший за Венесуелу — з менш передбачуваними результатами і значно більшою кількістю ризиків.

І навіть у найкращому сценарії політичні дивіденди від цієї війни можуть виявитися дуже обмеженими.

Попри те, що операцію у Венесуелі всередині адміністрації вважають успішною, Трамп не отримав від виборців відчутного політичного бонусу. Багато американців хочуть, щоб він зосередився насамперед на економічних проблемах у країні і сприймають зовнішні конфлікти як зайве відволікання.

«Для звичайних людей важливо, де ми будемо через три–чотири місяці. І, як завжди, питання ті самі: чи дешевшає електрика, чи дешевшають продукти?», — сказав один із радників Трампа.

Політика