Надії України на швидкий вступ підриваються: посли ЄС проти ідеї “зворотного розширення” — Politico

05 березня 2026 р. 11:12

05 березня 2026 р. 11:12

Надії України на прискорення процесу вступу до Європейського Союзу були підірвані під час вечері в Брюсселі в середу, 4 березня, де посли ЄС повідомили главі Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, що країни-члени не підтримають суперечливу пропозицію ЄК щодо “зворотного розширення”. Цей опір фактично закриває можливість застосування моделі “спочатку членство, потім інтеграція”, яку виконавча влада ЄС просувала, прагнучи прийняти Україну до Союзу до 2027 року, повідомляє Politico .

Це ще один удар для Києва, оскільки ЄС також намагається врятувати терміново необхідний пакет фінансової допомоги, який затримується через протистояння з Угорщиною.

Кілька ключових столиць ЄС вже узгодили жорстку позицію щодо вступу України перед вечерею, на якій керівник апарату фон дер Ляєн Бйорн Зайберт виклав позицію Єврокомісії щодо механізму “зворотного розширення”.

“Зворотне розширення” передбачає надання членства, а потім поступове “нарощування привілеїв”. Це був один із чотирьох варіантів, які ЄК розповсюдила перед вечерею в середу. Один дипломат описав атмосферу вечері як “нормальну”, але зазначив, що повідомлення від столиць було різким.

“З цим покінчено. “Зворотне розширення” нікуди не зайде”, — сказав Politico один із дипломатів.

Четверо інших дипломатів ЄС рішуче відкинули зворотне розширення як життєздатну стратегію для України — або будь-якої іншої країни.

“Вони породили марні надії. Тепер ми маємо виправити це і сказати їм: “Ну, насправді, це зворотне розширення мертве ще до свого початку”, — сказав один із високопоставлених дипломатів.

Проєкт висновків засідання Ради ЄС від 19 березня, який вже почав циркулювати, містить посилання як на суперечку щодо кредиту, так і на дебати про розширення. Ранні проєкти свідчать про те, що на наступному саміті ЄС лідери, як очікується, підтримають традиційний підхід до вступу, заснований на заслугах. Це підірвало б надії ЄК на швидке приєднання України.

“Ми хочемо закріпити Україну в ЄС... але ми не можемо порушити наші процедури і відмовитися від системи, заснованої на заслугах. Річ у тому, щоб знайти реалістичний шлях вперед, — реалістичний тут означає такий, що враховує політичні занепокоєння національних столиць”, — сказав інший дипломат.

На зустрічі послів був присутній Зайберт, а не комісар з питань розширення Марта Кос. Кос у середу була в Берліні, де відстоювала необхідність нового мислення щодо розширення. Нинішня модель сягає корінням до вступу Іспанії та Португалії понад 40 років тому і була “розроблена для стабільного, заснованого на правилах світу, якого більше не існує”, сказала вона.

Один високопоставлений чиновник ЄС розповів Politico, що питання розширення з’явилося в Комітеті постійних представників країн Європейського Союзу (Coreper) в основному “через галас, спричинений дикими ідеями”.

Депутат Європарламенту від партії “Оновлення” Наталі Луазо була настільки ж відвертою, попередивши, що такий підхід ризикує створити “плутанину в державах-членах і розчарування в країнах-кандидатах”

Ще один пункт у проєкті висновків Ради ЄС привернув певну увагу. У пункті 9 лідери “вітають прийняття кредиту співзаконодавцями і з нетерпінням чекають на першу виплату”. Це формулювання навіть не взято в квадратні дужки — зазвичай це означає, що формулювання ще підлягає обговоренню.

Тож... справа закрита? Навряд чи, зазначає Politico. Суперечка щодо трубопроводу, пов'язана з вето Угорщини на пакет кредитів для України на 90 млрд євро, залишається невирішеною, попри повідомлення про те, що ЄС тисне на Україну, аби вона дозволила доступ до трубопроводу для інспекції — головна вимога Будапешта.

За лаштунками кілька країн ЄС також тиснули на Київ, щоб він надав інспекторам доступ до трубопроводу, але отримали відмову. Україна наполягає, що їй потрібен час для оцінки масштабів збитків.

У вівторок, 3 березня, під час телефонної розмови між фон дер Ляєн і президентом України Володимиром Зеленським було порушено питання про трубопровід, хоча не ясно, наскільки Брюссель тиснув на Київ. Один з чиновників ЄС зазначив, що Єврокомісія вважає за краще тиснути на Україну в цьому питанні тихо, сподіваючись уникнути публічного тиску з метою відновлення поставок нафти, що зрештою принесло б користь Росії.

Повідомлялося, що Україна отримала документи з переліком ключових реформ , необхідних для вступу до ЄС. У них детально описано критерії для Києва та розподілено їх за категоріями. У грудні 2025 року Україна та ЄС розпочали поглиблені переговори про вступ, оминаючи позицію угорського прем’єра Віктора Орбана. Наразі обговорюють три з шести кластерів — “Основи”, “Внутрішній ринок” та “Зовнішні відносини”.

ЗМІ також писали, що європейські дипломати та чиновники критикують ідею вступу України до ЄС до 1 січня 2027 року — дата, яка згадується у “мирному плані Трампа”. Скептицизм пояснюється тим, що 2027 рік — “майже завтра”, тоді як звичайний процес вступу триває роками та включає переговори й виконання численних вимог.

Зокрема, на думку Єврокомісії, антикорупційні реформи України досягли “обмеженого прогресу”. Як писав експерт Transparency International Павло Демчук у статті “ Без прискорення — ніяк. Що змінити, щоб корупція не спинила євроінтеграції ”, якщо щось і гальмуватиме Україну на шляху до ЄС, то це неефективна боротьба з корупцією.

Політика