Японія скасовує заборону на постачання летальної зброї воюючим країнам

10 березня 2026 р. 19:22

10 березня 2026 р. 19:22

Японія зробила безпрецедентний крок у своїй оборонній політиці. Після переконливої перемоги на позачергових виборах у лютому 2025 року правляча Ліберально-демократична партія (ЛДП) без зволікань перейшла до реалізації передвиборчої програми. Спеціальна експертна панель ЛДП ухвалила революційні зміни до правил експорту летального озброєння третім країнам, пише експосол України в Японії Сергій Корсунський у статті «Від зброї до реакторів: як Японія може стати ключовим партнером України» .

Що за зміни

До цього моменту Японія мала жорсткі обмеження на постачання оборонного обладнання. Дозволявся лише експорт у межах п'яти вузьких категорій: для служб спасіння, транспортування, попередження, спостереження й розмінування. Саме в трьох із цих категорій Україна вже отримувала японське обладнання . Головне обмеження полягало в тому, що постачання летального озброєння країнам, які перебувають у стані збройного конфлікту, було повністю заборонено.

Нові пропозиції, які очікують на схвалення уряду й парламенту, кардинально змінюють ці правила:

• скасовуються обмеження на постачання летальної зброї країнам у стані війни;
• відкривається можливість експорту озброєнь, розроблених у співпраці з іншими країнами, третім державам;
• оборонне обладнання буде поділено на специфічні категорії з окремими правилами для кожної;
• експорт зброї дозволятиметься до тих країн, з якими Японія має угоди про трансфер оборонної продукції.

Конкретні деталі, процедури й умови буде визначено після обговорень в уряді й парламенті, однак вже зараз очевидно: Японія рішуче налаштована значно посилити власний оборонний потенціал і допомогти це зробити країнам-союзникам, із якими поділяє спільні цінності.

Український інтерес

На думку Корсунського, прямий інтерес України до співпраці з Японією у сфері оборони має будуватися на чіткій правовій основі. Перш ніж обговорювати конкретні проєкти, необхідно вирішити ключові питання: захист інтелектуальної власності, унеможливлення витоку чутливих технологій до країн, що географічно розташовані між Україною та Японією. Заходи формування атмосфери довіри мають охоплювати ширший спектр взаємодії, ніж просто торгівля зброєю чи спільне виробництво.

Крім того, Україну та Японію об'єднує невтішна, але об'єктивна демографічна тенденція: населення обох країн скорочується. З різних причин, але в найближчій перспективі і Токіо, і Київ відчуватимуть дефіцит як робочих рук, так і тих, хто міг би стати до лав збройних сил.

Це означає, що пріоритет у формуванні оборонних стратегій та виробництві необхідного обладнання надаватиметься автономним і робототехнічним системам. Саме тут Японія є чи не найкращим партнером у світі.

Китай може скільки завгодно демонструвати людиноподібних роботів, що виконують прийоми кунг-фу. Але зовсім інша справа — прості, надійні й ефективні рішення, здатні вивільнити людські ресурси без втрати ефективності у промисловості й обороні. Армія КНР вміє гарно марширувати на парадах. Питання в тому, чи однаково добре вона виглядає на полі бою.

Спільна розробка автоматичних та робототехнічних систем — це прямий взаємний інтерес України та Японії, що виходить далеко за рамки суто оборонного співробітництва і стосується довгострокової технологічної та промислової стратегії обох держав.

Коли Пекін посилив тиск, у Токіо зробили висновки. Японія відходить від стриманого пацифізму й нарощує оборонні можливості — швидко, системно, без зайвих заяв. Чи означає це нову архітектуру безпеки в Азії? Зміни в політиці Токіо — не ситуативний маневр, а довгостроковий розрахунок. Що це означає для Китаю, США та глобального балансу сил?
Про це — в статті «Як Китай розбудив Японію — й отримав зворотний ефект» Надзвичайного і Повноважного Посла України, експосла України в Японії Сергія Корсунського .

Політика