Гостра риторика Зеленського ризикує відштовхнути партнерів України — Politico

12 березня 2026 р. 11:07

12 березня 2026 р. 11:07

Терпіння президента України Володимира Зеленського, здається, вичерпується — і це стає помітно. Останніми тижнями Зеленський посилив риторику як щодо критиків, так і партнерів, дорікаючи європейським лідерам за повільність у підтримці Києва, обмінюючись гострими репліками з угорським прем'єром Віктором Орбаном і відкрито ставлячи під сумнів підхід президента США Дональда Трампа до завершення війни РФ проти України, пише Politico .

Жорсткіший тон відображає зростання розчарування в Києві через затягування мирних переговорів і невизначеність щодо фінансової підтримки, але навіть ті, хто близький до Зеленського, попереджають: така риторика може відштовхнути тих самих партнерів, на яких Україна покладається в питаннях фінансування, постачання зброї та дипломатичної підтримки.

За словами колишнього радника Зеленського з питань зовнішньої політики, така розчарованість починає впливати на публічні заяви президента України.

“Ця розчарованість зумовлює жорсткішу риторику. Це цикл, який стає саморуйнівним”, — сказав він.

Український опозиційний депутат Микола Княжицький припустив, що зміна риторики також пов'язана з тиском на Київ у зв'язку з затяжними мирними переговорами.

“Зеленський розуміє, що не може пожертвувати національними інтересами й відмовитися від східних регіонів країни, як того вимагає Кремль. Тому його заяви у спілкуванні із західними лідерами стали чіткішими і більш прямими”, — сказав Княжицький.

“У заявах Зеленського можна побачити як бажання емоційно вплинути на партнерів, які беруть участь у переговорах, так і спробу зміцнити своє внутрішньополітичне становище як рішучого захисника національних інтересів України”, — вважає Княжицький.

Напруженість проявилася минулого тижня, коли Європейський Союз публічно висловив докір українському лідеру за висловлювання, в яких він, як здавалося, погрожував прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Зеленський заявив, що надасть українським військовим адресу “певної особи”, щоб вони могли поговорити з нею “їхньою мовою”.

Хоча Зеленський не назвав Орбана, було зрозуміло, що він мав на увазі угорського лідера, який блокує кредит ЄС Києву на 90 мільярдів євро. Орбан також розлютив Зеленського своїми звинуваченнями, що українці навмисно зупинили постачання російської нафти трубопроводом “Дружба”, який пошкоджений внаслідок російського обстрілу.

Окрім того, що це роздратувало Єврокомісію, яка заявила Зеленському, що він не повинен “погрожувати державам-членам ЄС”, слова українського президента не сподобалися лідеру опозиції та критикам Орбана в Будапешті, які побоюються, що Зеленський піддається на провокації Орбана, а це може допомогти угорському прем'єру на парламентських виборах у квітні.

“Коментар Зеленського був дурним. Навіть якщо ви, як і я, вважаєте, що угорський уряд робить свій внесок в ескалацію ситуації, наприклад, погрозами Орбана силою відновити транзит нафти, коментар українського лідера був вкрай безвідповідальним”, — вважає угорський політолог Петер Креко.

Словесна війна дає кампанії Орбана “докази їхніх тверджень про те, що Україна загрожує Угорщині”, додав політолог.

В інтерв'ю Politico і Welt Зеленський відкинув критику, що він допомагає Орбану політично, і звинуватив угорського лідера в тому, що той став на бік Москви. Зеленський також висловив розчарування тим, що Європейський Союз не чинить рішучішого тиску на Орбана.

Український президент застосовує помітно жорсткіший тон не тільки до таких супротивників, як Орбан. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому Зеленський здивував європейських лідерів, присвятивши значну частину своєї промови докорам на їхню адресу за те, що вони не роблять достатньо для допомоги Україні — і навіть для власної оборони — це сталося на наступний день після того, як президент США Дональд Трамп жорстко розкритикував європейських лідерів. Різкі зауваження Зеленського здивували аудиторію.

“Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку”, — каже аналітик Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Натія Сескурія.

Український президент і раніше критикував європейських лідерів, зокрема, на початку повномасштабного вторгнення РФ та минулого року в Давосі. Але цього разу його тон був майже глузливим, коли він перелічив низку скарг, починаючи з рішення ЄС не використовувати заморожені в Європі російські активи для фінансування України.

Зеленський також став менш обережним у заявах щодо Трампа — це відхід від ретельної поміркованості, якої він дотримувався минулого року після суперечки в Овальному кабінеті. Після цього епізоду Зеленський здебільшого дотримувався стратегії уникнення гніву Трампа, сподіваючись, що російський диктатор Владімір Путін розчарує американського лідера, першим сказавши “ні” миру.

У дипломатичній боротьбі між Зеленським і Путіним, які намагаються представити один одного як перешкоду для миру, український лідер якийсь час здавався переможцем.

Після співпраці з британським прем'єром Кіром Стармером та іншими європейськими лідерами з метою стабілізації відносин з Вашингтоном, Київ вважав, що досяг прориву, коли Трамп висловив готовність підтримати гарантії безпеки для України.

Однак останніми тижнями тон знову змінився. Зеленський публічно критикував неодноразові спроби Трампа тиснути на Київ, а не на Москву, назвавши такий підхід “несправедливим”.  Цього тижня він поскаржився, що Трамп досі не чинив серйозного тиску на Росію.

Зеленський також іноді не стримує глузливих зауважень на адресу Трампа. Після того, як США попросили Україну про допомогу в перехопленні іранських дронів, Зеленського на пресконференції минулого тижня запитали, чи має тепер Київ тримає “карти”.

“Ви мені скажіть”, — відповів Зеленський з посмішкою.

Проблема в тому, що додаткова критика “не приносить відчутних результатів”, зазначив колишній радник Зеленського з питань зовнішньої політики.

Минулого тижня Трамп повторив свої звинувачення на адресу Зеленського як головної перешкоди для досягнення мирної угоди з Росією, стверджуючи, що Путін готовий до співпраці й українську лідеру варто “взятися до справи” та піти на компроміси.

Такий “обмін думками” підкреслює, як швидко гостра риторика Зеленського може “поширитися за межі Києва”. Є ризик, що критики Зеленського у Вашингтоні та деяких європейських столицях можуть використати його коментарі, аби підкріпити аргумент, що саме Україна, а не Росія, стоїть на заваді укладенню мирної угоди.

“Йому потрібно бути трохи обережнішим, коли йдеться про критику на адресу союзників. Для Зеленського надзвичайно важливо заручитися підтримкою всіх європейських союзників у взаємодії з адміністрацією Трампа”, — зазначає Сескурія з RUSI.

З агострення між Києвом і Будапештом та конфлікт між Орбаном і Зеленським аналізував Володимир Кім у статті “ Українська карта Віктора Орбана: як Будапешт грає Києвом ”.

Політика