У подвійному скіфському похованні на території України знайшли токсичну речовину

13 березня 2026 р. 17:48

13 березня 2026 р. 17:48

Українські археологи виявили червоні грудки кіноварі — мінеральної форми високотоксичної хімічної речовини сульфіду ртуті — у подвійному похованні двох скіфських жінок віком 1900 років. Як повідомляє Live Science , кіновар знаходили і в інших доісторичних похованнях у Європі. Ймовірно, її використовували, щоб посипати тіла нещодавно померлих, щоб надати їм червонуватого "сплеску" життя.

Але в подвійному похованні в Україні кіновар, імовірно, виконувала і практичну роль, оскільки сповільнювала розкладання більш давніх тіл. Доісторичні поховання, зокрема скіфські, часто розкривалися для перепоховання більшої кількості померлих.

"Ми знаємо, що одна крипта могла функціонувати до 50 років поспіль. Завдяки розкопкам ми точно знаємо, що пізньоскіфські крипти відкривалися, і в них відбувалися вторинні та третинні поховання", - заявила перша авторка дослідження Олена Дзнеладзе, археологиня з Національної академії наук України.

Скіфи були різноманітною, але культурно пов'язаною групою кочівників, які жили в Євразійському степу, що простягається від України до Китаю, приблизно з 800 р. до н.е. до 300 р. н.е. Подвійне поховання з кіновар'ю датується I — початком II століття н.е., ближче до кінця культури.

Одиночне поховання двох жінок знайшли в селі Червоний Маяк Херсонської області. Старша жінка померла у віці 35-45 років, а пізніше в її могилі поховали молодшу жінку, віком 18-20 років. Разом із жінками поховали різне похоронне приладдя, зокрема намисто, кераміку та металеві предмети.

Поховання знайшли ще в 1970-х роках, а червоні грудки виявляли в деяких похованнях з 2011 року. Але тільки в дослідженні Дзнеладзе та її колег грудки ідентифікували як кіновар. Це перший випадок наукового виявлення кіноварі в пізньоскіфському похованні.

Кіновар дуже токсична для людини. Але вчені вважають, що скіфи, які використовували її в I столітті, ймовірно, про це не знали.

У деяких доісторичних суспільствах кіновар використовували так само, як і глиноподібний пігмент охра (оксид заліза), для розпису тіла, наскельного живопису та ритуалів. Але якщо охра нетоксична, то кіновар спричиняє отруєння ртуттю, особливо під час нагрівання і вдихання її отруйних газів. Ртуть накопичується в організмі і може спричиняти тремор, проблеми з диханням і навіть смерть, а в кістках доісторичних людей, які часто піддавалися впливу кіноварі, виявлено надзвичайно високі рівні ртуті.

У похованні з Червоного Маяка кіновар, ймовірно, могла використовуватися і в інших цілях. Наприклад, для косметичних процедур або для уповільнення розкладання тіла через стійкість до бактерій.

Сліди мінералу були виявлені тільки в трьох зі 177 могил у Червоному Маяку. Але вчені вважають, що її могли просто пропустити.

"Часто в археологічних польових звітах і публікаціях ми читаємо короткий опис того, що в похованні був знайдений "червоний пігмент", "шматочок охри" або "рум'янець", [але] без уточнення та аналізу. Це можуть бути інші речовини", — сказала Дзнеладзе.

Усі три поховання з Червоного Маяка, у яких знайшли кіновар, належали жінкам. Ймовірно, мінерал використовували в косметичних цілях. Дзнеладзе зазначила, що похоронні приналежності в чоловічих і жіночих скіфських похованнях різняться, тому "ми можемо віднести її до комплексу жіночих похоронних приналежностей".

"Використання кіноварі в косметичних цілях також не слід виключати... Охра та інші мінеральні барвники були виявлені в жіночих похованнях [пізнього скіфа] в піксидах [посудинах], скриньках і мушлях, які використовували для зберігання і розведення косметики", — сказала вона.

Нагадаємо, кілька років тому археологи виявили в селі Угорськ Шумської громади Тернопільської області поховання, вік якого оцінюють приблизно у 2,5 тисячі років . Розкопки були ініційовані після звернення місцевих жителів.

Політика