У Німеччині знайшли череп тура на стовпі біля найдавнішого кремаційного поховання

14 березня 2026 р. 15:53

14 березня 2026 р. 15:53

Археологи на півночі Німеччини виявили череп вимерлого дикого тура ( Bos primigenius) , встановлений на дерев’яному стовпі поруч із давнім похованням. Знахідці приблизно 10 500 років, і вона може свідчити про складні похоронні ритуали мисливців-збирачів. Дослідники припускають, що череп був частиною символічного або ритуального простору біля могили, передає Arkeonews .

Знахідку зробили під час дослідження доісторичних боліт Duvensee Moor у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн на півночі Німеччини. У цьому регіоні розташований один із найважливіших археологічних ландшафтів Північної Європи, пов’язаних із раннім мезолітом.

Центром останніх досліджень стала ділянка Lüchow LA 11, де деревина, рослинні залишки та кістки добре збереглися під шарами торфу. Розкопки проводять фахівці Leibniz-Zentrum für Archäologie разом із Державним археологічним управлінням Шлезвіг‑Гольштейна та Музеєм археології замку Готторф.

Ще під час розкопок 2022–2023 років на цьому місці археологи знайшли кремаційне поховання віком близько 10 500 років. Воно вважається найдавнішим відомим прикладом кремації на півночі Німеччини. Під час додаткових розкопок улітку 2025 року археологи виявили повний череп тура — предка сучасних домашніх корів, усього за кілька метрів від могили.

Череп не мав слідів забою або розрубування, які зазвичай залишаються після обробки тварини для їжі. Через крихкість кісток знахідку витягли разом із ґрунтом і перевезли до лабораторії музею в замку Готторф. Комп’ютерна томографія показала, що його колись насадили на сосновий деревʼяний стовп через потиличний отвір у задній частині черепа.

Museum of Archaeology, Schloss Gottorf / Corinna Mayer

Дослідники вважають, що череп спеціально встановили поруч із могилою як частину ритуальної композиції, ймовірно, він залишався видимим протягом певного часу. Раніше в тому самому районі археологи також знайшли інший дерев’яний стовп із тополі. Оскільки деревина різна, дослідники припускають, що ці об’єкти могли виконувати різні функції.

Одна з гіпотез полягає в тому, що поховання могло бути оточене кількома черепами тварин на стовпах. Така конструкція могла створювати символічний бар’єр або ритуальний простір навколо могили.

Подібні практики пов’язують із анімістичними або тотемістичними віруваннями, коли тварини вважалися духовними істотами чи символами предків. У багатьох суспільствах мисливців-збирачів Європи, Азії та Північної Америки черепи тварин використовувалися під час ритуалів або для позначення священних місць. Археологи припускають, що ця знахідка може бути одним із перших чітких археологічних доказів таких традицій у Північній Європі раннього голоцену.

Дослідники планують розширити розкопки, щоб з’ясувати, чи існували поруч інші стовпи або черепи тварин. Водночас вони попереджають, що висихання торф’яних боліт через зміну клімату може знищити органічні матеріали, які зберігалися під землею тисячоліттями.

Близько 9500 років тому біля підніжжя гори Хора на території сучасного Малаві громада мисливців-збирачів здійснила найдавнішу відому на континенті кремацію . Вони спалили тіло дорослої жінки на відкритому багатті при температурі понад 500°C незадовго після її смерті.

Політика