Мільйони людей без питної води: як удар РФ по ГАЕС спричинив екологічну кризу на Дністрі

14 березня 2026 р. 17:06

14 березня 2026 р. 17:06

Російський удар по енергетичному об'єкту перетворився на транскордонну екологічну проблему. До 1,5 тонни технічної оливи могло потрапити у Дністер, утворивши токсичну плівку, яка рухається течією до водозаборів міст. Фокус розбирався, чи може це залишити без питної води мільйони людей.

Російська атака по гідроакумулюючій електростанції 7 березня спричинила масштабне забруднення річки Дністер технічним мастилом. За попередніми оцінками, у воду могло потрапити до 1,5 тонни трансформаторної оливи , яка використовується в енергетичному обладнанні. Утворена на поверхні води токсична плівка швидко поширилася вниз за течією і досягла кордонів Молдови, спричинивши транскордонне забруднення річки.

Плями технічного мастила зафіксували поблизу села Лядова у Вінницькій області та в районі Могилева-Подільського. Згодом забруднення дійшло до території Молдови — зокрема до району села Наславча. Українські та молдовські служби вже працюють у режимі надзвичайної ситуації, відстежуючи рух забруднення та намагаючись локалізувати його наслідки.

За інформацією уряду, після атаки Росії на енергетичний об'єкт стався масштабний витік мастила у воду. Забруднення почало швидко поширюватися течією, створюючи загрозу як для екосистеми річки, так і для систем водопостачання регіону.

Перевищення забруднення і режим надзвичайної ситуації

За даними фахівців, у воді вже фіксують перевищення концентрації шкідливих речовин у 2,5 раза . Дністер є одним із ключових джерел питної води для південного заходу України та сусідньої Молдови. За різними оцінками, вода з цієї річки забезпечує потреби кількох мільйонів людей — від невеликих громад до великих міст, включно з населеними пунктами Одеської області та столицею Молдови Кишиневом.

Саме з басейну Дністра здійснюється централізований водозабір для систем водопостачання, які щодня подають сотні тисяч кубометрів очищеної води населенню. Тому будь-яке масштабне забруднення річки створює ризик для стабільної роботи водоочисних станцій і може поставити під загрозу забезпечення регіону питною водою.

У разі потрапляння технічного мастила до водозабірних споруд існує небезпека обмеження або тимчасової зупинки роботи очисних систем. Масляна плівка здатна швидко блокувати фільтраційне обладнання, через що вода може стати непридатною для очищення та подальшого використання у системах централізованого водопостачання.

Саме тому лікарням, об'єктам критичної інфраструктури та стратегічним підприємствам уже рекомендували створити резерви питної води щонайменше на 72 години . За словами фахівців, це стандартний захід безпеки у випадках, коли існує ризик перебоїв у роботі систем водопостачання.

Систему управління водними ресурсами переведено в режим надзвичайної ситуації. Українські та молдовські служби спільно відстежують переміщення забруднення, а лабораторії проводять аналізи води цілодобово.

Лідерка екологічного руху Let's do it Ukraine Юлія Мархель наголошує, що масштаби інциденту виходять за межі локальної проблеми й потребують швидкої міжнародної реакції.

Ризики для Одещини та Кишинева

Головна небезпека полягає у можливому потраплянні токсичного мастила до систем водозабору великих міст, що може спричинити серйозні проблеми для населення та економіки.

Серед потенційних наслідків експерти називають:

• ризик зупинки централізованого водопостачання через блокування фільтраційних систем;
• загрозу для сільського господарства через отруєння ґрунтів та втрату врожаїв;
• значні фінансові витрати на закупівлю сорбентів і очищення берегової лінії.

Фахівці попереджають, що побутове використання річкової води наразі може становити серйозну небезпеку.

"Ця екологічна трагедія вимагає миттєвої реакції та повної консолідації суспільства. Ми маємо справу зі знищенням цілих екосистем, наслідки якого відчуватимуть наступні покоління. Вода є базовою потребою кожної людини, тому порятунок Дністра залишається нашим найвищим пріоритетом. Тільки активні дії та міжнародна солідарність зупинять катастрофу", — каже Фокусу Мархель.

Удар по екосистемі Дністра

Екологи Марія Сурова та Владислава Бандура пояснюють, що масляна плівка на поверхні води перекриває доступ кисню до водних шарів. Це може призвести до масової загибелі риби, молюсків та водної рослинності.

Особливо вразливою є дельта Дністра , де розташовані природоохоронні території. Токсичні речовини здатні осідати на дно водойми та проникати у пір'я водоплавних птахів, позбавляючи їх здатності літати та зберігати тепло.

Крім того, хімічні сполуки можуть потрапляти у ґрунтові води, що створює довгострокову загрозу для прибережних екосистем і рослинності. За оцінками фахівців, повне відновлення природного середовища може тривати десятиліттями.

Як ліквідовують наслідки забруднення

Координацію робіт із ліквідації наслідків аварії здійснює Міністерство економіки України разом із рятувальними службами, екологами та місцевою владою.

Практичні роботи з очищення води та берегової лінії проводять підрозділи ДСНС. Рятувальники розгортають бонові загородження, щоб стримати поширення мастила за течією, а також використовують спеціальні сорбенти для його поглинання.

Лабораторії Держводагентства щоденно аналізують стан води біля ключових питних водозаборів. Паралельно триває постійна взаємодія з молдовськими партнерами у межах Дністровської комісії, що дозволяє оперативно реагувати на зміни ситуації.

У Мінекономіки зазначають, що інцидент має транскордонний характер і потребує міжнародної координації для мінімізації екологічних та соціальних наслідків.

Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.

Раніше Фокус розповідав, чи можлива екологічна катастрофа , якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.

Політика