Мільярди на «халяву»: скільки насправді коштує безкоштовний транспорт Харкова і низький тариф Києва

14 березня 2026 р. 21:10

14 березня 2026 р. 21:10

Харків четвертий рік поспіль не бере гроші за проїзд у метро, трамваї та тролейбусі, а Київ із 2018 року утримує тариф на рівні восьми гривень. Обидва рішення подаються як турбота про містян, однак математика свідчить про протилежне: це масштабний перерозподіл бюджетних коштів, який щороку обходиться платникам податків у мільярди гривень, йдеться у новому розслідуванні Bihus.Info .

Постійне тимчасове

У перші тижні після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року громадський транспорт у Харкові зупинився. Місто щодня потрапляло під обстріли, люди рятувалися в укриттях, бізнес стояв. Коли стало зрозуміло, що війна не завершиться за тижні, влада почала відновлювати міський транспорт. На початку травня 2022 року міський голова Ігор Терехов оголосив про безкоштовний проїзд на два тижні — щоб допомогти людям без роботи та розігріти економіку міста.

Ці два тижні розтягнулися на майже чотири роки. Де юре харків'яни досі за проїзд не платять. Де факто — оплачують із міського бюджету, який самі ж і наповнюють через податки. Антикризовий захід воєнного часу перетворився на політичний бренд міста та особисте «досягнення» мера.

Реальна вартість

За словами самого Терехова, безкоштовний транспорт обходиться Харкову приблизно у 2 млрд гривень на рік. Це близько 10% річного бюджету міста. Для порівняння це:

• У 2,5 рази більше , ніж заплановано на відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури: теплових мереж та житлових будинків.
• Вдвічі більше , ніж місто виділяє загалом на соціальний захист мешканців.
• Майже у сім разів більше , ніж закладено у бюджеті Харкова на 2026 рік на підтримку військових (300 млн грн).

Бюджет міста на 2025 рік уже зверстаний із дефіцитом 500 млн грн. Щоб профінансувати безкоштовний транспорт, місто фактично перекриває одну бюджетну діру коштами з іншої.

При цьому Харків — прифронтове місто, де щодня фіксуються прильоти, на околицях міста встановлюють антидронові сітки, а люди, що втратили житло внаслідок ворожих ударів, потребують тимчасового розселення. Потреба у фінансуванні укриттів, ремонту котелень, підготовки до зими — постійна.

Харків — не Женева

Апологети безкоштовного проїзду часто посилаються на практику міст Євросоюзу. Женева справді запроваджувала безкоштовний транспорт, але це місто найбагатшої країни Європи, яке не знає, що таке нічні ракетні удари. Там не потрібно після атаки замінювати вибиті вікна в адмінбудівлях на фанеру, не витрачають бюджет на укриття та генератори, і міська рада не засідає в підвалі. Безкоштовний проїзд там — це або надлишок ресурсу, або екологічна ініціатива для боротьби із забрудненням повітря. У Харкові за нинішніх обставин — це бажання мера бути популярним.

Тариф із 2018 року

Схожа логіка у Києві. Тариф у столичному метро, трамваях та тролейбусах не змінювався з 2018 року і становить 8 гривень. За цей час в Україні змінилося троє прем'єр-міністрів і двоє «смотрящих за Києвом», а ціна квитка залишилася незмінною. На початку повномасштабного вторгнення київський електротранспорт теж був безкоштовним. Коли місто почало повертатися до нормального життя, мер Віталій Кличко відновив оплату, але тариф підвищувати відмовився.

Між тим реальна собівартість однієї поїздки у метро, за різними оцінками, становить від 36 до 90 гривень. У 2024 році КМДА, відповідаючи на запит «Суспільного», назвала цифру 36 – 90 грн за поїздку в метро. Медіа раніше повідомляли про собівартість у 44 грн за поїздку в метро та 22 грн у наземному транспорті. Тобто кожна поїздка в київській підземці субсидується з міського бюджету в розмірі від 28 до 82 гривень.

Спочатку проїзд, потім війна

Сукупно дотації київського громадського транспорту, за словами самого Кличка, склали близько 8 млрд грн у рік. Для порівняння:

• Торік Київ направив з міського бюджету на допомогу військовим, ветеранам та їхнім родинам близько 11 млрд грн.
• У 2026 році на ту ж статтю, підтримку армії, заклали лише понад 4 млрд грн. Це майже втричі менше.

Це гроші, які могли б піти на ремонт пошкоджених ТЕЦ, відновлення зруйнованих житлових будинків, ремонт мостів, закупівлю генераторів, тощо.

Битва з Банковою

У Києві ситуацію ускладнює давній конфлікт між Кличком та Офісом президента. Жодна зі сторін не хоче першою прийняти непопулярне рішення про підвищення тарифу, бо це дало б опонентам привід для атаки. Центральна влада заявила, що до кінця війни не розглядатиме підвищення цін на міський транспорт. Кличко, своєю чергою, шукає аргументи, щоб «втримати ціну», навіть якщо економіка цього не підтверджує.

Між тим майже всі інші великі міста України вже підняли тарифи або запровадили диференційовану систему:

• Львів — 25 грн готівкою, 20 грн безконтактно (чи не найдорожчий транспорт в Україні, і без метро).
• Одеса, Запоріжжя — 15 грн.
• Вінниця — 12 грн.
• Дніпро — 10 грн.
• Миколаїв, Кропивницький — 8 грн (але масштаб міст непорівнянний із Києвом).

У Києві є метро — найбільш енергомістка та дорога система громадського транспорту. Навіть без метро проїзд в інших містах дорожчий, ніж у столиці.

Приклад Сум

Показовий приклад — Суми. Це місто, розташоване в десятках кілометрів від лінії фронту, де обстріли не припиняються. На початку вторгнення тут теж запровадили безкоштовний проїзд. Але коли стало очевидно, що це б'є по бюджету, місто ухвалило непопулярне, але правильне рішення:

• Відновили оплату , визнавши, що нескінченно дотувати транспорт неможливо.
• Підвищили тариф , коли зросла собівартість перевезень через електроенергію, паливо та зарплати, хоча й не до економічно обґрунтованого рівня.
• Зберегли пільги для пенсіонерів, людей з інвалідністю, військових та їхніх родин.

Місто під постійними обстрілами не стало заручником популізму. Воно обрало бюджетну відповідальність — і при цьому не відмовилося від реальної соціальної підтримки для тих, хто її справді потребує.

«Халява», за яку доведеться платити

Безкоштовний транспорт і штучно занижений тариф — це не подарунок від влади. Це відкладений рахунок, який громада оплатить пізніше і з відсотками. Чим довше тариф залишатиметься заниженим, тим болючішим буде стрибок: перехід від 8 грн до економічно обґрунтованих 40 грн і вище буде відчутним ударом по кишені. А дефіцит бюджету тим часом зростає. І разом з ним зменшуються можливості міст фінансувати оборону, відновлення та реальну допомогу людям.

Раціональна модель — це адресна соціальна підтримка: безкоштовний або пільговий проїзд для пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, військових та малозабезпечених сімей. Доросле самоврядування рідко виглядає як подарунок.

Нагадаємо, що голова фракції "Слуга Народу" у Київраді Андрій Вітренко розповів, що вартість будівництва метро на Виноградар зросла в шість разів від попередніх розрахунків — з 4 млрд грн до 24 млрд.

Політика