Деякі країни ЄС хочуть, аби реформи в Україні «настоялися» 10-20 років, але ми не маємо цього часу – Качка

16 березня 2026 р. 12:32

16 березня 2026 р. 12:32

«У 2027-му ми можемо підписати, бо загальна модель всім зрозуміла. Навряд чи це буде щось складне. В самому договорі є речі суто практичні, сільське господарство тощо. Там вже проблематика зрозуміла. А є глибша історія – історія довіри. Цей скепсис, про який в медіа говорять, про який деякі держави говорять, він пов'язаний з чим? З тим, що всередині самого Європейського Союзу є велика така політична дискусія щодо встановлення верховенства права. Для них це усвідомлюється як така найглибша інтеграція самого ЄС», – каже Качка.

Він пояснив, що можна створити внутрішній ринок, однак європейське суспільство формується саме через верховенство права. І з цього приводу в ЄС точаться дебати.

«Багато партій всередині Німеччини цим не задоволені. Ми бачимо приклад, Угорщини, бачимо дискусію в Італії, в Польщі, це ж досі не вирішено. І тому такі країни, як Німеччина, кажуть: дивіться, в силу того, що це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите свої реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви «відстоялися», щоб ми переконалися, що все працює і так далі. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра», – додав Качка.

Він привів приклад балканських країн, які також мали тривалий вступ до ЄС. За словами Качки, «довоєнна» методологія збудована таким чином, що мало того, щоб зробити реформи, потрібно довести, що вони не зворотні.

«А ми кажемо: дивіться, обставини геополітичні, агресивність Росії, війна, потреба інтеграції Європи не дають нам цих 20 років. Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)», – додає Качка.

Він пояснив, що Єврокомісія, попри те, що Румунія вже була членом ЄС, мала верифікувати належне виконання країною всіх реформ. В рамках цього механізму ЄК могла своїм рішенням обмежити права Румунії, або, відповідно, Болгарії. Зараз, додав Качка, це називається «сейфгардами».

«Але в України немає 20 років чекати, поки все «устоїться». Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років – але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM – це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію. Але коли ти її розгортаєш, ти розумієш, що весь цей скепсис – це абсолютно раціональне питання до нас, на яке в нас є відповідь», – зазначив Качка.

Зазначимо, що віцепрем’єр вважає реальною можливість, підписання угоди про вступ до ЄС до виконання 100% вимог. Качка пояснив, що в такому разі Україна могла б підписати угоду про вступ вже 2027 року. Однак підписана угода не одразу набере чинності, це станеться після 27 ратифікацій країнами-членами ЄС. А процес ратифікації може тривати дуже довго. І за це час, за словами віцепрем’єра, Україна зможе щось «довершити та дошліфувати».

Україна вступить до ЄС уже 2027 року? Таку мету неодноразово озвучував президент Володимир Зеленський. Однак у Брюсселі вже дали зрозуміти: конкретну дату вступу назвати неможливо , адже процес розширення залежить передусім від виконання реформ. У статті « Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає » керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції Тетяна Шевчук аналізує, чому виконання ключових вимог Євросоюзу фактично буксує. Йдеться про судову реформу, зміни до КПК, реформу ДБР та роль міжнародних експертів у конкурсах.

Політика