Саміт ЄС показав безсилля Європи перед війнами в Україні та на Близькому Сході — Politico

20 березня 2026 р. 11:18

20 березня 2026 р. 11:18

Дві війни на порозі Європи нависли над 12-годинним самітом ЄС — і з дуже різних причин європейські лідери виявилися радше паралізованими, ніж здатними щось зробити стосовно будь-якої з цих криз, пише Politico .

Рідко коли нездатність ЄС взяти на себе лідерство в міжнародних справах була такою очевидною. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні — глави трьох із десяти найбільших економік світу, та інші 24 учасники саміту могли лише відвертати погляд, сперечатися між собою або пропонувати мало що, крім слів, поки тривали бомбардування, ракетні обстріли та вбивства.

“У ці дуже неспокійні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше вирішальне значення має підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході”, — заявив журналістам президент Євроради Антоніу Кошта, який головував на зустрічі в Брюсселі.

І на цьому, по суті, все й закінчилося.

Поки тривала війна на Близькому Сході та продовжувалася війна РФ проти України, а президент США Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про Перл-Гарбор у присутності прем'єр-міністерки Японії, європейські лідери говорили про схему квот на викиди вуглецю в ЄС — Систему торгівлі викидами (ETS). Це питання не є повністю відокремленим від глобального енергетичного шоку, але навряд чи це саме та сфера, де континент мав би продемонструвати свою геополітичну міць.

Стосовно Ірану лідери ЄС виявили, що мають мало важелів впливу або волі для будь-якого значного втручання. Щодо України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії — війни, де європейські лідери мають і важелі впливу, і волю — вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, аби схвалити надання Києву кредиту на 90 млрд євро.

“Не було бажання втручатися в іранський конфлікт”, — сказав високопоставлений європейський урядовець.

За словами трьох чиновників, Мерц навіть поскаржився, що зосередження на Ірані ризикує відвернути увагу від заходів для стимулювання слабкої європейської економіки.

“У замку Алден-Бізен світ виглядав зовсім інакше”, — зазначив представник ЄС, маючи на увазі зустріч минулого місяця, присвячену питанням конкурентоспроможності, яка відбулася в бельгійському замку й мала підготувати основу для наступного саміту. Це було до того, як війна США з Іраном та фінансова дилема щодо України, спричинена тим, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовляється підтримати кредит, кардинально змінили порядок денний.

“Не наша війна”

Це не означає, що Іран було повністю проігноровано. Відновилися дискусії щодо відправки французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки — важливого пункту транзиту нафти, який Тегеран фактично закрив.

Однак у підсумковій заяві саміту не було жодних обіцянок щодо нових місій, а йшлося лише про посилення наявних військово-морських операцій ЄС у регіоні.

Наприкінці переговорів лідери ЄС дійшли до висновку: у Європи мало сил і бажання впливати на хід подій.

“Близький Схід має на нас великий вплив — але чи є ми гравцем у цій грі? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, і ми маємо багато заяв та позицій, [але] чи є роль для європейців у вирішенні цієї кризи?”, — сказав чиновник ЄС, який брав участь у переговорах лідерів.

Судячи з усього, ні. Головний дипломат ЄС Кая Каллас попередила: “Почати війну — як завести любовний роман: у це легко втягнутися, але дуже важко вийти”. Переклад: це не війна Європи — і нею вона не стане.

“ЄС залишається робити те, що ми завжди робимо”, — сказав європейський чиновник, маючи на увазі написання “гарних заяв”.

“Енергетичний шок”

Європа вже розлютила Трампа на початку цього тижня, відхиливши його заклик захистити Ормузьку протоку. У підсумкових висновках саміту значну вагу мали звичні заклики до деескалації та стриманості, без пропозицій конкретних дій, що відповідало попередній позиції.

І це попри те, що Катар попередив, що не зможе виконати свої контракти на постачання скрапленого природного газу, підписані з Бельгією та Італією після того, як Іран завдав ударів по цій країні Перської затоки, вивівши з ладу майже п’яту частину її потужностей з експорту СПГ.

Однак замість того, щоб прямо боротися з енергетичним шоком, європейські лідери провели години, обговорюючи кліматичну політику, включаючи систему торгівлі викидами (ETS), яку група країн прагне реформувати.

“Твердження, що система торгівлі викидами (ETS) є найголовнішою проблемою, коли палають великі газові родовища, виглядає дещо дивно”, — зазначив представник ЄС.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що наслідки війни США з Іраном виходять далеко за межі Близького Сходу, додавши, що найбільш безпосередній вплив вони мають на енергопостачання та ціни. Вона оголосила про низку надзвичайних заходів для зниження витрат — від зменшення податків до збільшення інвестицій у систему торгівлі викидами (ETS).

“Просто божевілля”

Якщо саміт на щось і вказав, то  це на те, де війни в Ірані та Україні перетинаються.

На зустрічі, яка може стати для Орбана останнім самітом ЄС за 16 років, якщо він програє вибори наступного місяця, угорський прем’єр-міністр розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи.

“Поведінка та стратегія європейців у цьому питанні — це просто божевілля”, — сказав він, додавши, що ЄС потрібно купувати російську нафту, аби “вижити”.

Орбан заблокував кредит ЄС для Києва на 90 млрд євро через суперечку щодо пошкодженого трубопроводу “Дружба”, яким російська нафта транспортувалася через Україну до Угорщини та інших країн Центральної Європи. З цієї причини ЄС не зміг запропонувати нічого, крім обіцянок підтримки Києву.

У четвер Орбан не змінив своє ставлення та навіть “завоював симпатію” з боку Мелоні, яка заявила лідерам, що розуміє його позицію.

За словами прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, коли розчарування на саміті досягло апогею, багато лідерів різко розкритикували угорського прем'єра.

“Я ніколи в житті не чув такої різкої критики на адресу когось”, — сказав він журналістам.

Мерц погодився, що лідери були “глибоко обурені” позицією Орбана.

Але тиск з боку колег не зміг вплинути на Орбана, і питання про кредит ЄС перенесуть на саміт наступного місяця — до того часу в Угорщині може з’явитися новий лідер або залишиться старий, який, принаймні, уже не буде відчайдушно потребувати голосів на виборах.

Щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних результатів. Спочатку дипломати прогнозували, що лідери можуть продовжувати обговорення всю ніч або навіть зібратися на другий день, оскільки терміновість ситуації у світі, який перебуває у стані хаосу, змушувала їх відповідати на виклики — але ці прогнози не справдилися. Усе було вирішено ще до півночі.

“Є багато речей, що викликають занепокоєння” стосовно війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на кредит для Києва залишається чинним, і “ми надзвичайно незадоволені цим, як, звичайно, й Україна”, сказав журналістам Крістерссон, залишаючи саміт.

І на цьому все, зазначає Politico.

Світ входить у фазу, де жоден центр сили не має повного контролю, а стара система правил уже не працює.  Економічні союзи дробляться, безпекові гарантії переглядаються, технології стають зброєю. У статті “ Світ у точці нестійкої рівноваги ” доктор економічних наук Андрій Длігач пояснював, чому нинішній стан — не пауза, а нова норма, і яке вікно можливостей відчиняється для України в цій конфігурації.

Політика