Петицію про захист Карпат зареєстрували лише з п’ятої спроби: деталі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Петицію про захист Карпат зареєстрували лише з п’ятої спроби: деталі

20 березня 2026 р. 12:42

20 березня 2026 р. 12:42

20 березня на сайті Офісу президента оприлюднили петицію ветерана та еколога Андрія Тупікова щодо захисту Карпатського регіону. Про це повідомляє « Главком ».

Петицію зареєстрували лише з п’ятої спроби. За словами автора, він подав її вперше ще в лютому, однак документ чотири рази не проходив реєстрацію. Упродовж місяця Тупіков звертався до Офісу президента та до уповноваженого з прав людини.

У тексті петиції йдеться про необхідність невідкладного подання законопроєкту, який має врегулювати особливі умови сталого розвитку Карпат і забезпечити захист природних екосистем.

Петицію про захист Карпат зареєстрували лише з п’ятої спроби: деталі фото 1

Зокрема, пропонується заборонити суцільні рубки лісів, масштабне будівництво та розміщення інфраструктури на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря, а також на інших територіях, важливих для збереження біорізноманіття та водних ресурсів.

«У час, коли російська агресія проти України призводить до численних руйнувань інфраструктури та значній шкоді природі й культурній спадщині, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати в середині країни, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів. Збереження Карпат – це не лише наш національний обов’язок, але й виконання міжнародних природоохоронних зобов’язань України», – йдеться у петиції.

Окрім цього, автор закликає розширити мережу природоохоронних територій у Карпатах та створити нові заповідні зони.

Питання захисту Карпат неодноразово піднімалося і раніше. Зокрема, у 2021 році Верховна Рада не підтримала законопроєкт «Про Смарагдову мережу», який передбачав обмеження забудови в гірських регіонах.

У 2025 році парламент ухвалив закон, який передбачає складні умови повернення незаконно відчужених земель, що викликало критику з боку європейських інституцій.

Також у 2026 році урядові рішення щодо будівництва об’єктів у Карпатах, зокрема на полонині Руна, викликали зауваження екологів через потенційні ризики для довкілля.

На тлі дискусій щодо захисту Карпат уряд готує зміни до правил проведення санітарних рубок . Йдеться про можливе спрощення процедур, зокрема без обов’язкової оцінки впливу на довкілля. Раніше подібні ініціативи не підтримали в парламенті, однак тепер їх намагаються реалізувати через урядові рішення. Експерти та міжнародні партнери наголошують на важливості збереження екологічних запобіжників, тоді як у профільних колах попереджають про ризики зловживань у сфері санітарних рубок.