Готовність до виборів: скільки виборчих дільниць недоступні для голосування

20 березня 2026 р. 16:01

20 березня 2026 р. 16:01

В Україні станом на березень поточного року з 33 174 виборчих дільниць повністю зруйновано майже 400. Найбільше таких у Харківській, Донецькій та Сумській областях – на цих дільницях громадяни проголосувати не зможуть. І поки саме питання проведення президентських виборів у 2026 році залишається відкритим через війну, аналітики «Слово і діло» перевірили, скільки виборчих дільниць в Україні потенційно готові до можливих виборів, скільки з них пошкоджено, зруйновано та скільки залишилися на окупованих територіях.

Готовність виборчих дільниць: скільки зруйновано, пошкоджено і скільки на ТОТ

За даними ЦВК, в Україні на постійній основі було створено 33 174 виборчі дільниці. Однак за роки великої війни 393 дільниці було повністю зруйновано, вони відновленню не підлягають. Найбільше таких дільниць у Харківській області – 171. У частково окупованій Донецькій області – 84, дані потребують уточнення. У Сумській області внаслідок боїв зруйнували 44 дільниці, У Херсонській – 20, Дніпропетровській – 19, на Чернігівщині – 15. У Київській області відновленню не підлягають 10 дільниць, а у самому Києві – 3. Три дільниці також зруйновано у Запорізькій області, 2 – в Одеській, 1 – у Кіровоградській.

Ще 950 дільниць по всій Україні зазнали пошкоджень. Найбільше – у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській областях. У Києві пошкоджено 24 виборчі дільниці, у Київській області – 33.

Крім того, 5836 дільниць станом на сьогодні залишаються на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, 1237 – в Криму, який росія анексувала у 2014 році (у самому Севастополі – 193). Ще 1840 дільниць розташовані на окупованій частині Донецької області, 1455 – Луганської, 631 – Запорізької, 451 – Херсонської, 26 – Харківської.

Прогноз щодо проведення виборів в умовах воєнного стану

Україна з грудня минулого року розпочала підготовку до можливого проведення виборів президента. Зокрема, Верховна Рада сформувала групу для швидкого розгляду можливості організації виборів під час воєнного стану, а ЦВК уперше з 2022 року відновила роботу реєстру виборців. Також Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Всеукраїнський референдум». У ЦВК також оцінили, що проведення виборів в Україні може коштувати державі щонайменше 20 млрд гривень , враховуючи всі супутні витрати.

Водночас голова робочої групи, перший віцеспікер ВР Олександр Корнієнко припускав, що, за оцінками Ради, проведення виборів в Україні може коштувати близько 6 млрд гривень. Водночас самі вибори у 2026 році, за його словами, можливі лише за умови тривалого припинення вогню та забезпечення голосування українців за кордоном.

Президент України Володимир Зеленський водному з інтерв'ю у лютому поточного року заявив, що не «триматиметься за владу» і готовий провести вибори в країні, але лише за умови наявності гарантій безпеки та припинення вогню. Щонайменше – після двомісячного перемир’я між Україною та рф. Також він зазначав, що онлайн-формат виборів міг би стати виходом для військових та українців кордоном.

На початку березня Зеленський на запитання журналістів відповів , що остаточне рішення про його участь у ймовірних виборах після завершення війни в Україні буде залежати від бажання українців.

Нагадаємо, за даними соцопитування, більше ніж половина українців впевнені , що вибори президента можливі лише після повного завершення війни та після укладання мирної угоди.

На інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, як змінювалася зареєстрована кількість виборців в Україні за 15 років.

Політика