Війна на Близькому Сході. Міжнародне енергетичне агентство забило на сполох

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Війна на Близькому Сході. Міжнародне енергетичне агентство забило на сполох

20 березня 2026 р. 20:49

20 березня 2026 р. 20:49

Військова операція Сполучених Штатів проти Ірану спричинила найтяжчий енергетичний шок за весь час. Для повного відновлення потоків нафти й газу з Перської затоки може знадобитися щонайменше пів року. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на Financial Times .

Глава Міжнародного енергетичного агентства (IЕА) Фатіх Біроль наголосив, що цей конфлікт є «найбільшою загрозою глобальній енергетичній безпеці в історії». Він сказав, що обсяг газу, втрачений через бойові дії, удвічі перевищує обсяг, який Європа втратила від Росії у 2022 році.

За словами посадовця, втрати нафти також перевищили масштаби двох нафтових шоків 1970-х років, які спричинили рецесії та нормування пального в усьому світі.

Біроль вважає, що політики й ринки досі недооцінюють масштаб кризи. Проблема зростатиме з кожним днем, поки потоки енергоносіїв із Близького Сходу, який експортує п'яту частину світової нафти та скрапленого природного газу, залишаються заблокованими через фактичну блокаду Ормузької протоки з боку Ірану.

Як наголосив очільник Міжнародного енергетичного агентства, навіть якщо конфлікт завершиться і протоку знову буде відкрито, для повернення до роботи нафтових і газових родовищ, багато з яких були зупинені або пошкоджені, знадобиться багато часу.

Нагадаємо, війна на Близькому Сході може принести Російській Федерації до $250 млрд додаткового доходу . Фахівці аналітичного центру при Київській школі економіки змоделювали три сценарії розвитку подій залежно від тривалості конфлікту.

Як повідомлялося, лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Японії у спільній заяві рішуче засудили фактичне закриття Ормузької протоки Іраном . Політики висловили глибоке занепокоєння з приводу ескалації конфлікту та закликали Іран до негайного припинення погроз, встановлення мін, здійснення дронових та ракетних атак та інших спроб перекрити протоку для торгового судноплавства, а також дотримуватися резолюції 2817 Ради Безпеки ООН.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Ормузька протока залишається відкритою для більшості країн світу , однак обмеження діють для суден США та Ізраїлю. За словами глави іранської дипломатії, проходити через протоку можуть усі держави, окрім тих, які, за словами Тегерана, беруть участь у нападі на Іран.

До слова, президент США Дональд Трамп заявив, що низка країн може направити військові кораблі до району Ормузької протоки , щоб забезпечити безпечне судноплавство на тлі загрози її блокування Іраном.