Тріщини в альянсі: між США та Ізраїлем поглиблюються розбіжності щодо війни з Іраном — WP

21 березня 2026 р. 11:35

21 березня 2026 р. 11:35

Коли минулого місяця США та Ізраїль розпочали операцію проти Ірану, їхні заяви щодо загальної мети зміни режиму були цілком узгодженими. Але зараз між союзниками поглиблюються розбіжності , пише WP .

Спочатку президент США Дональд Трамп закликав іранців скористатися їхньою “єдиною можливістю” за багато поколінь “взяти владу в свої руки”, а прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу закликав іранський народ “скинути ярмо вбивчого режиму”.

Але через майже три тижні з початку війни цілі розходяться між Трампом, який очікував швидку військову перемогу з лише незначними економічними втратами, та ізраїльським лідером, який має грандіозні плани з повалення режиму, заявили американські, ізраїльські та близькосхідні чиновники й законодавці.

Остання різка заява Трампа, в якій він виступив проти атак Ізраїлю на велике іранське газове родовище “Південний Парс” у середу, 18 березня, викрила напруженість між двома союзниками та непослідовність підходу президента США до війни.

Трамп дистанціювався від атак на найбільше у світі газове родовище, розділене між Іраном і Катаром — близьким союзником США.

“Сполучені Штати нічого не знали про цей конкретний напад, і Катар жодним чином не був до нього причетний”, — заявив Трамп у Truth Social.

Однак у розмовах із WP кілька чиновників прямо спростували це твердження, зазначивши, що, хоча США не брали участі в атаці, Ізраїль заздалегідь поінформував Вашингтон про свої плани.

Цей інцидент, який спричинив зростання цін на енергоносії та спровокував іранські удари по ключовому газовому об’єкту Катару та столиці Саудівської Аравії, став свідченням вагань Трампа, який намагається керувати непопулярною серед американців операцією, в якій уже загинуло 13 військових США.

За словами американських чиновників, Трамп був захоплений руйнуваннями, яких операція завдала іранському режиму, водночас “дистанціюючись” від катастрофічних економічних наслідків, що поширюються по всьому світу.

Кількамісячна кампанія Нетаньягу, спрямована на те, щоб переконати Трампа атакувати Іран, та випадкове “зізнання” державного секретаря США Марко Рубіо про те, що рішучість Ізраїлю завдати удару спонукала американських чиновників діяти (згодом Рубіо заявив, що його слова неправильно зрозуміли), розлютили прихильників політики Трампа “Америка понад усе”, які почали ставити запитання про роль іноземної держави у втягненні США у війну.

Адміністрація Трампа намагалася змінити наратив, наголошуючи, що операція була виключно рішенням Трампа, але цьому повідомленню завадила відставка глави Національного контртерористичного центру США Джо Кента, який заявив, що Штати були втягнуті в чергову війну на Близькому Сході “через тиск з боку Ізраїлю та його потужного американського лобі”.

Зі свого боку, Нетаньягу користується нагодою, щоб знищити свого головного суперника.

Мета зміни режиму відображається у військовій тактиці Ізраїлю. Близько 40% із приблизно восьми тисяч ударів були спрямовані проти іранських сил безпеки та об’єктів, які могли б бути використані для придушення чергового народного повстання. Окрім ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, Ізраїль вбив десятки іранських політичних і військових лідерів. Однак представники розвідки як США, так і Ізраїлю визнають, що іранський режим наразі не наближається до падіння.

Білий дім заперечує, що Трамп дозволив, аби масштаби війни стали нечіткими або невизначеними.

“На відміну від багаторічних закордонних конфліктів минулого, які не мали чітких цілей, президент Трамп визначив чотири конкретні завдання для операції “Епічна лють”, — заявив представник Білого дому, додавши, що цілі полягають у знищенні іранської програми балістичних ракет, потопленні іранського флоту, нейтралізації регіональних союзників Ірану та гарантуванні того, що Тегеран не зможе отримати ядерну зброю.

Ізраїльські чиновники заперечують, що між двома союзниками існують розбіжності, заявивши, що Трамп і Нетаньягу спілкуються майже щодня і реалізують спільну стратегію.

“Ізраїль узгоджує все з США”, — сказав ізраїльський посадовець.

Однак інші чиновники стверджують, що значні тріщини в альянсі почали з’являтися на другому тижні війни, коли ізраїльські атаки на нафтові об’єкти Ірану спричинили хмари токсичного диму та кислотні дощі, а також коли почали посилюватися економічні наслідки блокування Іраном Ормузької протоки.

“Ізраїль проводить кампанію “випаленої землі” з метою зміни режиму, а це не є нашою метою. Бібі хоче зруйнувати економіку Ірану та знищити його енергетичну інфраструктуру. Трамп же хоче зберегти її неушкодженою”, — заявив високопоставлений представник адміністрації США.

Рубіо обрав більш дипломатичний підхід у своїх бесідах з американськими законодавцями на початку березня, пояснюючи роль США, але не протиставляючи її цілям Ізраїлю, заявили чиновники, які були присутні на брифінгах держсекретаря.

“Він сказав, що США не прагнуть зміни режиму, але не уточнив масштабів амбіцій Ізраїлю”, — сказав чиновник, який був присутній на одному з брифінгів Рубіо.

На слуханнях у комітеті з розвідки Палати представників у четвер, 19 березня, відповідаючи на запитання про розбіжність військових цілей США та Ізраїлю, директор Національної розвідки Штатів Тулсі Габбард сказала: “Цілі, визначені президентом США, відрізняються від цілей, визначених урядом Ізраїлю”.

На пресконференції в четвер Нетаньягу схарактеризував координацію між США та Ізраїлем як безпрецедентну, але водночас намагався уникнути прямого спростування твердження Трампа про те, що той був здивований ударом по газових родовищах.

Відповідаючи на запитання про критику з боку Трампа, Нетаньягу зазначив, що наведе лише два факти: “Факт номер один: Ізраїль діяв самостійно проти газового комплексу …Факт номер два: президент Трамп попросив нас утриматися від подальших атак, і ми утримуємося”.

Ізраїльські планувальники заявляють, що повалення іранського режиму та його заміну на щось краще вони розглядають як бажаний ефект цих атак, а не як головну мету. Досвід показує, зазначають вони, що зміна режиму не часто відбувається “сама по собі”. Зазвичай для цього потрібні військова сила, внутрішні перевороти, народні повстання або інші динамічні процеси на місцях.

“Ми не віримо, що існує висока ймовірність повалення режиму за допомогою повітряної кампанії, яку ми запланували для Ірану”, — сказав ізраїльський чиновник.

Натомість чиновники сподіваються, що інтенсивність повітряних ударів — загалом близько 16 тисяч ударів з боку США та Ізраїлю — зрештою спонукатиме внутрішніх опонентів режиму на відновлення протестів, які набирали обертів, перш ніж іранська влада вдалася до жорстких методів придушення демонстрацій. Також Ізраїль сподівається, що удари по Ірану послаблять можливості режиму придушити потенційні нові протести.

Однак інші високопоставлені ізраїльські чиновники повідомили своїм американським колегам, що, на їхню думку, протестувальники будуть вбиті, якщо вийдуть на вулиці, оскільки іранські сили безпеки мають перевагу.

Оголошення амбітних цілей війни вигідно Нетаньягу з політичної точки зору всередині країни, пише видання.

На відміну від США, які здебільшого зосередилися на військових цілях, Ізраїль завдав ударів по широкому спектру об'єктів внутрішньої безпеки Ірану, серед яких штаб-квартири Корпусу вартових ісламської революції.

Трамп неодноразово заявляв, що операція “Епічна лють” є успішною, але він постійно змінює терміни, коли і як оголосить про її завершення. Наразі іранський режим залишається при владі і, згідно з оцінками американських спецслужб, займає ще більш жорстку позицію, ніж раніше. Тим часом Ормузька протока залишається практично закритою для судноплавства.

За словами чиновників, Трамп зараз розмірковує над рішенням про ескалацію війни, зокрема про введення сухопутних військ. Такий крок був би політично ризикованим для президента США, але міг би виявитися необхідним для відкриття Ормузької протоки — або для зміни іранського режиму. Водночас Трамп заявляв, що Штати вже дуже близькі до досягнення своїх цілей на Близькому Сході, стверджуючи, що він уже розглядає можливість поступового скорочення масштабних військових операцій проти Ірану.

CNN повідомляло, що серед республіканців у Конгресі США з’являються розбіжності щодо війни з Іраном: ключові законодавці скептично ставляться до виділення сотень мільярдів доларів на продовження операції, а дехто відмовляється підтримувати будь-яке фінансування без чіткої стратегії від Білого дому.

Ситуація розвивається всупереч оптимістичним очікуванням Трампа й може мати для нього серйозні негативні наслідки — як зовнішньополітичні, так і всередині США, писав у статті “ Три “іранські” сценарії для Трампа: перемога, ескалація чи політичне фіаско ” експосол України в Штатах Олег Шамшур .

Політика