Світ стоїть на межі дефіциту газу через зупинку поставок з Перської затоки – FT

23 березня 2026 р. 10:30

23 березня 2026 р. 10:30

Країни по всьому світу опинилися на межі кризи, адже протягом наступних 10 днів зупиниться постачання скрапленого газу з Перської затоки , пише Financial Times . Саме протягом цього терміну, як зазначають у виданні, кілька останніх танкерів з цього регіону досягнуть своїх пунктів призначення.

Катар, який виробляє п’яту частину світового обсягу скрапленого природного газу, був змушений зупинити експорт після того, як Іран у перші дні війни заблокував Ормузьку протоку в гирлі Перської затоки. З того часу він зазнав величезних збитків на своєму гігантському заводі з виробництва СПГ у Рас-Лаффані. Цього тижня завод зазнав удару іранських ракет, що спричинило стрімке зростання цін на газ в Азії та Європі.

Однак, згідно з аналізом незалежного суднового брокера Affinity, багато танкерів зі СПГ, які завантажилися в Катарі та Об’єднаних Арабських Еміратах, вже були в дорозі до пунктів призначення ще до початку війни. А це означає, що деякі клієнти лише зараз відчують наслідки втрати поставок.

Країни, економіка яких залежить від імпорту, будуть змушені платити надзвичайно високі ціни, щоб конкурувати за поставки СПГ зі США та інших країн, перейти на інші види палива або змусити домогосподарства та підприємства зменшити споживання. Багато країн Азії, бідних на нафту та газ, вже вжили заходів для уникнення дефіциту, таких як чотириденний робочий тиждень.

За даними систем відстеження суден, до Азії, яка закуповує майже 90% продукції регіону, заплановано прибуття лише одного вантажу СПГ із Перської затоки. До Європи ще мають прибути шість партій СПГ.

В особливо вразливому становищі зараз перебуває Пакистан. Минулого року майже 99% його імпорту СПГ надходило з Катару. Останні вантажі з Рас-Лаффана прибули на другий і третій дні війни з Іраном. За словами двох осіб, обізнаних із ситуацією, обидва термінали імпорту СПГ у країні скоротили свою діяльність до однієї шостої від звичайного рівня і до кінця місяця повністю припинять відправку газу.

Один із двох терміналів, що належить Pakistan GasPort, у найближчі дні вичерпає запаси СПГ для переробки, заявив його голова та виконавчий директор Ікбал Ахмед. «Після цього ми залишимося без запасів. Ми не знаємо, коли надійде наступний вантаж», – зазначив Ахмед.

До початку ударів США та Ізраїлю по Ірану Пакистан стикався з надлишком СПГ і попросив постачальника QatarEnergy перенаправити 24 вантажі, які мали прибути до країни цього року. Пакистан також попросив італійську компанію Eni перенаправити ще 11 вантажів.

За словами особи, обізнаної з цим питанням, державна компанія-покупець Pakistan LNG попросила Eni надіслати частину цих вантажів після початку війни, але це прохання не задовольнили. Eni відмовилася від коментарів. За словами того ж джерела, Pakistan LNG також зв’язалася з трейдерами та постачальниками в Європі, Омані, США, Азербайджані та Африці, але всі вони запропонували ціни, які були занадто високими, щоб Пакистан міг їх прийняти. Pakistan LNG відмовилася від коментарів.

Купівля СПГ на спотовому ринку є надто дорогою для Пакистану. Ціни на азійський СПГ за індексом Platts JKM з початку війни подвоїлися та досягли близько 23 доларів за мільйон британських теплових одиниць (MMBtu). Витрати на доставку зросли через підвищення фрахтових ставок та подовження маршрутів до альтернативних постачальників СПГ.

Якщо конфлікт триватиме, Пакистан, ймовірно, буде якомога більше використовувати дорожче та брудніше мазутове паливо для виробництва електроенергії. Попри це, за словами Ікбала Ахмеда , він бачить, що «нас чекає один дуже складний рік, за яким підуть ще два-три складні роки».

Бангладеш вразливий з подібних причин, але в меншій мірі, оскільки отримує частину СПГ з-поза меж Перської затоки. Країні також буде важко платити захмарні ціни, щоб замінити СПГ, який вона інакше отримала б із Перської затоки, а альтернативних видів палива у неї немає. Уряд запровадив заходи з раціонування газу, зокрема вирішив закрити університети.

Як один із найбільших покупців СПГ із Перської затоки, Тайвань бореться з наслідками своєї спроби перейти від вугілля до газу, що спалюється чистіше, одночасно відмовляючись від атомної енергії перед повним переходом на відновлювані джерела. Він швидко вжив заходів для забезпечення замісних поставок одразу після початку війни.

10 березня Міністерство економіки Тайваню заявило, що забезпечили 22 партії з Перської затоки, що гарантує відсутність проблем із постачанням до кінця квітня. Проте, за словами Кевіна Лі з Глобального енергетичного центру Атлантичної ради, попит на електроенергію зазвичай різко зростає влітку, що підвищує ймовірність «серйозного дефіциту енергії», якщо Ормузька протока залишиться закритою.

Трейдери зазначають, що Китай і Японія, ймовірно, також куплять деякі спотові партії СПГ, аби компенсувати дефіцит з Перської затоки.

«Наш план полягає в тому, щоб купувати на спотовому ринку від JKM для покриття поставок», — сказав один японський трейдер СПГ.

Однак трейдери та комунальні підприємства займають вичікувальну позицію і планують повернутися до вугілля.

Інший трейдер також підтвердив, що японські енергетичні компанії наразі утримуються від закупівлі СПГ.

«Лише декілька покупців розглядають можливість придбання спотових партій», – зазначив співрозмовник видання.

Хоча Японія є другим за величиною імпортером СПГ у світі після Китаю, вона менш вразлива до перебоїв у постачанні з Близького Сходу, оскільки лише 6 % її поставок проходять через Ормузьку протоку. Китай отримує 30% свого СПГ з Перської затоки, але має певне власне видобування газу і може перейти на вугільну генерацію електроенергії, якщо це буде потрібно.

Японія також планує використовувати більше вугілля та атомної енергетики для виробництва електроенергії. У січні вона частково відновила роботу найбільшої в світі атомної електростанції в префектурі Ніїгата.

Доки більше суден не отримають дозвіл на проходження через Ормузьку протоку, світові поставки СПГ залишатимуться обмеженими. Навіть тоді, за словами міністра енергетики Катару Саада Аль-Каабі, на ринку буде менше газу, оскільки 17% потужностей його країни з виробництва СПГ не працюватимуть протягом трьох-п’яти років через атаки на Рас-Лаффан.

«Це означає, що ми будемо змушені оголосити форс-мажор на строк до п’яти років щодо деяких довгострокових контрактів на постачання СПГ», — сказав Аль-Каабі.

Раніше голова енергетичного відомства ЄС Дан Йоргенсен закликав країни-члени почати завчасно заповнювати газосховища , щоб уникнути конкуренції за постачання та стрибка цін улітку через наслідки війни з Іраном. Він зазначив, що урядам слід знизити цілі наповнення сховищ до 80% та максимально використати гнучкість, передбачену законодавством ЄС. Країни повинні завершити наповнення газових сховищ до 1 грудня.

Ціна на газ у Європі зросла на 35% і досягла 67,35 євро за мегават-годину. Від початку війни США та Ізраїлю в Ірані вартість газу більше ніж подвоїлася.

Війна на Близькому Сході може докорінно перекроїти світову економіку. Адже на даний час більшість країн, у тому числі й розвинені, залежать від енергетичних ресурсів. Детальніше читайте у статті « Глобальна криза. Чому ринки у неї не вірять і що буде, коли повірять » Олексія Куща .

Політика