Терпець держав Перської затоки увірвався: регіон готується атакувати Іран — Bloomberg

24 березня 2026 р. 20:05

24 березня 2026 р. 20:05

Найпотужніші держави Перської затоки, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, почали готуватися до імовірного приєднання до американо-ізраїльської війни проти Ірану. І до них готові приєднатися їх сусіди. Військовий напад на Іран буде реалізований, якщо Тегеран атакує критичну інфраструктуру країн регіону : електростанції та системи водопостачання, повідомляє Bloomberg з посиланням на кількох поінформованих співрозмовників, які погодились говорити лише анонімно.

Монархії під ударом

Іран вже завдав ударів по портах, енергетичних об'єктах та аеропортах країн Перської затоки. Лише за останні 24 години перехоплювати іранські дрони та ракети були змушені Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ. З початку війни Іран випустив по країнах регіону майже п’ять тисяч ракет і дронів. Цілями стали нафтогазова інфраструктура, аеропорти, американські військові бази, а також, у багатьох випадках, житлові квартали, дипломатичні квартали та туристичні об'єкти. Найбільший удар на себе прийняли ОАЕ. Щонайменше 20 людей у арабських державах Перської затоки загинули.

Тегеран обґрунтовує свої удари тим, що країни регіону надають США свій повітряний простір і території для атак на Іран. При цьому самі арабські держави ці звинувачення відкидають.

Точка неповернення

Попри наростаюче роздратування, більшість держав Перської затоки ще не готові вступати у Велику Війну. Червоною лінією для негайної військової відповіді Ірану окреслено удар Тегерану по об'єктах електро- та водопостачання, що є надзвичайно чутливими для виживання в умовах пустельного клімату.

Додатково від негайного вступу у війну стримує те, що президент США Дональд Трамп може раптово укласти угоду з Тегераном, і монархії Затоки залишаться наодинці з пораненим і озлобленим режимом, зазначив у розмові з Bloomberg європейський дипломат у регіоні. Водночас джерела зауважують, що цей ризик існує незалежно від того, чи вступлять вони у війну.

У понеділок Трамп пригрозив завдати ударів по іранських електростанціях , якщо Тегеран не відкриє Ормузьку протоку.  Щоправда потім заявив про паузу на п'ять днів , щоб дати шанс дипломатії. Іран у відповідь назвав конкретні об'єкти електро- та водопостачання у Бахрейні, Йорданії, Кувейті, Катарі, Саудівській Аравії та ОАЕ, по яких завдасть ударів у разі ескалації.

Острів Харг

Окремим сценарієм, що може різко загострити ситуацію, є можлива операція США із захоплення острова Харг. Через нього проходить 90% іранського нафтового експорту. За словами старшого іранського чиновника, близького до безпекового апарату країни, американські війська для цієї місії, найімовірніше, будуть перекинуті з ОАЕ, де розташована авіабаза Аль-Дафра.

Якщо емірати дозволять використати свою територію для такої операції, Іран завдасть по ОАЕ нищівного удару, попередив чиновник. Більш того: якщо США захоплять острів, Іран готовий бомбити його навіть ціною величезних економічних втрат для самого режиму.

І що також важливо — виставить міни в Ормузській протоці та у всій Перській затоці . Це не дозволить Ірану продовжувати стягувати нововведені транзитні збори з комерційних суден, що проходять через Ормузьку протоку. Але такий крок на максимально довгий період часу заблокує водну артерію, якою до війни проходило близько 20% світового споживання нафти.

Проксі Ірану

На тлі ракетних ударів ОАЕ повідомили про ліквідацію терористичної мережі, яку фінансували ліванська «Хезболла» та Іран. Кувейт того ж тижня заявив про викриття пов'язаних із «Хезболлою» осередків, що планували диверсії та «терористичну атаку на критичну інфраструктуру країни». «Хезболла» заперечує свою причетність.

У відповідь на це члени Ради співробітництва держав Перської затоки (РСДПЗ) суттєво посилили координацію в обміні розвідувальними даними щодо можливих операцій Ірану та його проксі. Серед пріоритетів: захист критичної інфраструктури, забезпечення продовольчої безпеки та готовність до надзвичайних ситуацій, пов'язаних із можливими ударами по ядерних об'єктах і нафтових потужностях.

Коаліція протидії

Минулого тижня в столиці Саудівської Аравії пройшла зустріч міністрів закордонних справ. Крім країн РСДПЗ (без Оману), участь взяли Єгипет, Пакистан і Туреччина — держави, які останні два тижні беруть на себе дипломатичні зусилля у взаємодії з Іраном, поки країни Перської затоки лишаються у тіні. Одним з варіантів на порядку денному була військова відповідь країн Ірану.

«Я вважаю важливим, щоб іранці розуміли: королівство, а також його партнери, які зазнали нападів, мають дуже значний потенціал і можливості, які вони можуть задіяти, якщо вирішать це зробити», — заявив міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан після зустрічі, додавши: «Терпіння, яке демонструється, не є безмежним».

Саудівська Аравія офіційно все ще надає перевагу дипломатії і відкрито не підтримала зміну режиму в Ірані. Проте монархія вже готова до військових дій, якщо буде завдано удар по її інфраструктурі.

Найрішучіші сигнали з усіх країн регіону надходять від ОАЕ. «Нас ніколи не зможуть залякати терористи», — написав у X міністр закордонних справ ОАЕ шейх Абдулла бін Зайєд. Старший дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш додав, що його країна не задовольниться перемир'ям без довгострокового рішення щодо ядерної загрози Ірану, його ракет, дронів і «залякування в протоці».

«Це не наша війна, але Іран робить її нашою», — сказав Мохаммед Бахарун, директор дослідницького центру державної політики B'huth (Дубай). За його словами, якщо Іран продовжить атаки на країни Затоки і блокування Ормузької протоки, регіональні держави можуть бути змушені сформувати коаліцію для протидії «державному терору» Тегерану, за зразком коаліції, яка колись об'єдналася для боротьби з «Ісламською державою» в Іраку та Сирії.

Нагадаємо, уранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об'єкти терористичного угрупування "Хезболла" у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю "десятки" балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ , Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України , оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об'єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від "шахедів" у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це у дуже образливій манері: "остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський". Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України у захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа «риторикою».

Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за "повної гарантії", що ці літаки "ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані", а лише для захисту регіональних партнерів.

Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь . Проте вже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася у техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила у міську каналізаційну систему Тегерана.

Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи , якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу , ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути , адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що  пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.

23 березня Трамп написав у соціальній мережі Truth Social, що США та Іран провели "дуже хороші та продуктивні" переговори щодо "повного та остаточного врегулювання ворожнечі на Близькому Сході". Після посту Трампа Іран заявив, що жодних переговорів не відбувалося.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.

Політика