Розбіжності у вимогах на переговорах США та Ірану роблять досягнення швидкого миру вкрай складним — Bloomberg

25 березня 2026 р. 22:27

25 березня 2026 р. 22:27

Білий дім наполягає, що мирні переговори з Іраном продовжуються, навіть після того, як Тегеран публічно відхилив американські пропозиції та висунув власні жорсткі умови. «Протягом останніх трьох днів ми ведемо продуктивні розмови . Ви починаєте бачити, як режим шукає вихід», — заявила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, яку цитує Bloomberg .

Це прямо суперечить заявам Тегерана. Іран через державні ЗМІ відкинув заклик Трампа до переговорів і вимагає гарантій : припинення ударів США та Ізраїлю, виплати репарацій за завдані збитки та визнання свого контролю над Ормузькою протокою.

У понеділок Трамп дав Ірану п’ятиденний дедлайн на початок переговорів. Зараз уже минула половина терміну, а ясності щодо реального прогресу майже немає.

Що пропонують США?

За даними джерел, Вашингтон підготував 15-пунктовий мирний план , який Пакистан передав Ірану. Серед ключових вимог:

• демонтаж основних ядерних об’єктів Ірану,
• використання ракетного арсеналу лише для самооборони,
• натомість — часткове зняття санкцій.

Віцепрезидент Джей Ді Венс може вже цього вікенду полетіти до Пакистану для переговорів , повідомляє CNN.

Ситуація на фронті та ринках

Війна наближається до чотиритижневого рубежу. Обидві сторони продовжують обстріли. Іран повідомив про удар по АЕС Бушер, а також про нові ракетні атаки на Ізраїль. Саудівська Аравія перехопила дрон, а в Кувейті через удар спалахнула пожежа на паливному складі аеропорту.

Ормузька протока, через яку проходить п’ята частина світової нафти, фактично заблокована Іраном. Це вже спричинило глобальний шок поставок. На тлі новин про можливі переговори ціна нафти Brent впала нижче $103 за барель. Трейдери почали фіксувати прибуток після активних покупок на початку місяця.

Вашингтон тим часом перекидає до регіону додаткові війська . Білий дім підкреслює: Трамп тримає всі військові опції відкритими.

Чи є шанс на швидке завершення?

Трамп публічно заявляє, що хоче угоди до кінця тижня і що будь-який мир має повністю заборонити Ірану розробку ядерної зброї . Однак розбіжності між сторонами залишаються дуже великими.

Додаткові ускладнення: кілька ключових іранських керівників, включно з Верховним лідером Алі Хаменеї, були ліквідовані на початку конфлікту. Спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф заперечує, що веде переговори, і попереджає: «Не випробовуйте нашу рішучість захищати нашу землю».

Ізраїльський прем’єр Нетаньяху доручив своєму найближчому соратнику Рону Дермеру пильно стежити за переговорами, щоб жодна угода не зашкодила безпеці Ізраїлю.

Ситуація залишається вкрай напруженою. Навіть якщо переговори офіційно розпочнуться, шлях до миру виглядає довгим і непростим.

Нагадаємо, уранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об'єкти терористичного угрупування "Хезболла" у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю "десятки" балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ , Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України , оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об'єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від "шахедів" у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це у дуже образливій манері: "остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський". Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України у захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа «риторикою».

Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за "повної гарантії", що ці літаки "ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані", а лише для захисту регіональних партнерів.

Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь . Проте вже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася у техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила у міську каналізаційну систему Тегерана.

Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи , якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу , ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути , адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що  пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.

23 березня Трамп написав у соціальній мережі Truth Social, що США та Іран провели "дуже хороші та продуктивні" переговори щодо "повного та остаточного врегулювання ворожнечі на Близькому Сході". Після посту Трампа Іран заявив, що жодних переговорів не відбувалося.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.

Політика