Обшуки в медичних закладах: масові порушення — це проблема не лікарів, а налаштувань системи

26 березня 2026 р. 16:39

26 березня 2026 р. 16:39

Минулого тижня правоохоронці провели 70 обшуків у лікарнях та вдома у керівників медзакладів майже по всій Україні. Після цих перевірок 18 людям повідомлено про підозри в службовому підробленні, привласненні та розтраті майна та за іншими статтями Кримінального кодексу України. Попередньо встановлено, що через маніпуляції з Програмою медичних гарантій завдано збитків на понад 100 мільйонів гривень. Правоохоронці повідомили про вигадування складних випадків, внесення до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) даних про лікування, яке не надавалося пацієнтам (оверкодинг), завищення кількості пацієнтів, декларування фактично відсутніх працівників та медичного обладнання та вимагання коштів із пацієнтів за послуги, які держава оплатила. Редактор відділу соціум ZN.UA Алла Котляр у статті "Обшуки в лікарнях: боротьба зі схемами чи із симптомами хворої системи?" наголошує, що проблема не нова, однак, якщо раніше були лише перевірки та перерахунки Національної служби здоров'я України, то нині було здійснено масштабну операцію з боку правоохоронців майже в усіх областях. Правоохоронці вилучили сервери, комп’ютерну техніку, носії інформації з доступом до медичних інформаційних систем та фінансово-господарської документації.

"Лікарні по всій країні отримали чіткий сигнал: правила гри змінюються, держава посилює контроль і покарання за зловживання", — наголошує Котляр.

Лікарська спільнота вказує, що нині з лікарів зробили злодіїв і жоден медзаклад не застрахований від обшуків. Лікарі констатують, що  "працювати в державній лікарні набуває сумнівного смислу".

Котляр звертає увагу на те, що глава Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко офіційно не коментував обшуки в медзакладах. Вона додає, що на НСЗУ фактично перекладено відповідальність за експертні оцінки. Глава НСЗУ Наталія Гусак зазначила, що обшуки в лікарнях є наслідком взаємодії Міністерства здоров'я, Національної служби здоров'я та правоохоронців із метою  забезпечити пацієнта безоплатною якісною допомогою.

Котляр наголошує, що якщо в медзакладах масові порушення, — це проблема не лікарів, а налаштувань системи.

Рік тому колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк в інтерв’ю ZN.UA повідомляв, що Національна служба здоров'я України не змогла вибірково укладати договори, а укладає їх із усіма бажаючими медзакладами, зокрема з тими лікарнями, які не можуть якісно виконувати умови договорів.

Котляр наголошує, що вимоги НСЗУ, або є нечіткими, або передбачають моральні компроміси: пацієнтам обіцяють надавати безоплатну послугу, але на практиці цього немає. Вона додає, що це розуміють як в НСЗУ, так і в лікарнях ще під час укладання договору.

"З одного боку, кількість пакетів постійно зростає, хоча бюджет ПМГ і так розмазаний тонким шаром. З іншого — тарифи в напрямах на кшталт хірургії чи терапії фактично залишаються незмінними, хоча структура випадків суттєво змінилася (наприклад збільшився обсяг травм). Коригувати це намагаються ваговими коефіцієнтами, що викривляє систему, бо не відповідає реальній складності й обсягу випадків", — пише авторка статті.

Котляр вказує, що ще однією проблемою є те, що лікар не може коректно передати всю потрібну інформацію до Національної служби здоров'я через те, що текстові описи в масштабі системи неможливо автоматизувати.

Колишня директорка департаменту моніторингу НСЗУ Оксана Сухорукова розповіла, що медзаклад не може показати, що певний лікар мобілізований чи перебуває у декреті. Цей лікар лише формально є у штаті.

"Однак НСЗУ зараховує його як відповідність умовам пакетів. Із цього й починається очевидна брехня, про яку всі знають", — додає Сухорукова.

Вона також зазначила, що через те що, у системі немає повноцінного класифікатора обладнання НСЗУ не може оцінити, чи має лікарня ту техніку чи обладнання, яке декларує.

Алла Котляр наголошує, що через системні проблеми отримуємо: занизькі тарифи, контрактування всіх закладів, відсутність адаптації до реальної структури захворювань, немає чіткої стратегії розвитку системи охорони здоров’я.

Вона додає, що НСЗУ і далі продовжує робити вигляд, що укладає контракти з лікарнями, що відповідають вимогам.

"Фактичного контролю над виконанням договорів немає. Результат — безліч історій про те, як пацієнту в лікарні не надають ліків чи послуг, формально вже "оплачених державою", — наголошує авторка статті.

Політика