Неандертальці, які жили в одній печері з різницею в 10 тисяч років, виявилися родичами

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Неандертальці, які жили в одній печері з різницею в 10 тисяч років, виявилися родичами

29 березня 2026 р. 10:34

29 березня 2026 р. 10:34

Учені заявили про те, що неандертальці, які побували в одній печері на Алтаї з різницею в 10 тисяч років, були далекими родичами. Дослідження також дало змогу розшифрувати четвертий на сьогоднішній день повний геном неандертальця. І він пролив світло на те, наскільки нечисленною та ізольованою була популяція цих стародавніх людей задовго до їхнього зникнення близько 34 тисяч років тому, повідомляє Live Science .

Дослідники виявили фрагмент кістки в Денисовій печері, де неандертальці та денисівці жили з перервами майже 300 тисяч років. Вони порівняли геном самця неандертальця віком 110 тисяч років, якого назвали D17, з трьома іншими повними геномами неандертальців, щоб краще зрозуміти структуру популяції неандертальців.

Вчені порівняли геном D17 з геномом неандертальця жіночої статі (позначеного як D5), вік якого оцінюють у 120 тисяч років. Вони виявили, що D5 не була прямим предком D17, але вони обидва належали до близькоспоріднених ліній, пов'язаних спільним предком. Вчені вважають, що цей віддалений біологічний зв'язок показує, що неандертальці довгий час були присутні в Алтайському регіоні.

"Але, найімовірніше, Денисова печера була частиною ширшого ландшафту, багаторазово використовуваного цими популяціями неандертальців упродовж часу, а не місцем, яке займала одна безперервна група", — заявив перший автор дослідження Дієндо Массілані, професор генетики Єльської медичної школи.

Дослідження також показало, що неандертальці в цьому регіоні жили сильно ізольованими групами по 50 осіб або менше. Зокрема, дослідники виявили, що в аналізованих ними індивідів були великі ділянки ідентичної ДНК, що вказує на дуже близьку спорідненість їхніх батьків — наприклад, до рівня двоюрідних братів і сестер.

Массіліані та його колеги також виявили, що алтайські неандертальці сильно відрізнялися від пізніших європейських неандертальців. Під час генетичного аналізу дослідники встановили, що алтайський неандерталець D17 був тісніше пов'язаний з D5, ніж будь-який з них із неандертальцями в Європі або з пізнішими популяціями на Алтаї. Це свідчить про те, що популяції неандертальців зі Східної та Західної Євразії генетично розійшлися одна від одної за відносно короткий проміжок часу і на досить невеликій географічній території.

Раніше вчені заявили про те, що неандертальці спеціально приносили і розміщували в печері, розташованій на території сучасної Іспанії, черепи рогатих тварин. Це може вказувати на те, що у цих родичів людини були складні культурні традиції ще 43 тисячі років тому .