Війна США з Іраном: Трамп опинився перед жорстким вибором — Reuters

29 березня 2026 р. 13:56

29 березня 2026 р. 13:56

На тлі зростання світових цін на енергоносії та падіння рейтингу схвалення президент США Дональд Трамп після місяця війни з Іраном опинився перед жорстким вибором: укласти угоду, яка може виявитися недосконалою, і вийти з конфлікту, або ж піти на ескалацію, створивши ризик затяжної війни, яка може "поглинути" його президентство, пише Reuters .

Попри бурхливу дипломатичну активність, Трамп завершує ще один тиждень спільної американо-ізраїльської кампанії, намагаючись стримати розширення кризи на Близькому Сході, тоді як Іран зберігає контроль над постачанням нафти й газу з Перської затоки та продовжує ракетні й БПЛА-удари по всьому регіону.

За словами аналітиків, головне питання зараз полягає в тому, чи готовий Трамп завершити або ж посилити війну, яка спричинила глобальний шок у сфері енергопостачання та наслідки далеко за межами регіону.

Трамп заявив своїм помічникам, що хоче уникнути “вічної війни” і знайти вихід шляхом переговорів, закликавши їх наголошувати на тривалості бойових дій від чотирьох до шести тижнів — термін, який він публічно окреслив, розповів високопоставлений чиновник Білого дому, додавши, що такий графік виглядає “хитким”.

Водночас Трамп погрожує значною військовою ескалацією, якщо переговори проваляться.

Дипломатичні кроки Трампа щодо Ірану, зокрема 15-пунктний мирний план, переданий через Пакистан, здавалося, свідчили про дедалі нагальніший пошук виходу з ситуації. Однак досі незрозуміло, чи існують на цей момент реалістичні перспективи для плідних переговорів.

“Президент Трамп має вкрай обмежені можливості для припинення війни. Частково проблема полягає у відсутності чіткого уявлення про те, що саме вважатиметься задовільним результатом”, — каже колишній заступник директора Національної розвідки США з питань Близького Сходу Джонатан Панікофф.

Представник Білого дому наголосив, що кампанія проти Ірану “завершиться, коли головнокомандувач визначить, що цілі досягнуто”, і Трамп встановив чіткі цілі.

Спроби стримати розширення війни

Очевидно, щоб убезпечити себе, Трамп відправляє в регіон ще тисячі американських військових і попереджає Іран про посилення наступу, що, можливо, включатиме використання сухопутних військ, якщо Тегеран не підкориться вимогам США.

Аналітики кажуть, що така демонстрація сили може бути спрямована на створення важелів впливу для отримання поступок від Тегерана, але ризикує втягнути Штати в більш тривалий конфлікт, тоді як будь-яке введення військ на іранську територію, ймовірно, розлютить багатьох американських виборців.

Іншим можливим сценарієм, на думку експертів, може стати здійснення США останнього масштабного повітряного удару в межах операції “Епічна лють” з метою подальшого ослаблення військового потенціалу Ірану та знищення ядерних об'єктів, після чого Трамп оголосить про “перемогу” й завершить операцію, заявивши, що його військові цілі досягнуті.

Але така заява звучатиме порожньо, якщо не буде повністю відкрито критично важливу Ормузьку протоку, що Іран наразі відмовляється дозволити. Трамп висловив розчарування з приводу відмови європейських союзників відправити військові кораблі для розблокування водного шляху.

Трамп, який неодноразово обіцяв тримати США подалі від закордонних конфліктів, ймовірно, намагається стримати розширення війни, яку він розпочав разом з Ізраїлем. Навіть продовжуючи робити тріумфальні заяви, він дедалі більше налаштовує свою риторику на заспокоєння фінансових ринків, тиснучи на помічників, аби ті наголошували, що війна скоро закінчиться, за словами високопоставленого чиновника Білого дому.

Але відсутність чіткої стратегії виходу з війни несе загрозу як для президентської спадщини Трампа, так і для перспектив його партії, оскільки республіканцям доведеться захищати свою незначну більшість у Конгресі на проміжних виборах у листопаді цього року.

Найбільшою помилкою Трампа стало недооцінення масштабів відплати з боку Тегерана. Іран використав свої залишки ракет і дронів для ударів по Ізраїлю та сусідніх державах Перської затоки, а також практично повністю закрив Ормузьку протоку — водну артерію, через яку проходить п’ята частина світової нафти, що спричинило шок у світовій економіці.

“Іранський уряд робить ставку на те, що він зможе витримати більше болю й довше, ніж його супротивники, і, можливо, він має рацію”, — зазначає Джон Альтерман з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Представник Білого дому, говоривши на умовах анонімності, заявив, що Трамп і його команда “добре підготовлені” до дій Ірану в протоці та впевнені, що водний шлях незабаром буде розблоковано.

Проте найяскравішим свідченням зростання тривоги Трампа щодо війни став його різкий відступ у понеділок, 23 березня, від погрози знищити іранську енергосистему, якщо Іран не дозволить відновити судноплавство через протоку.

Трамп відтермінував удари по іранських енергооб'єктах на п'ять днів, щоб дати шанс дипломатії. У четвер, 26 березня, він продовжив паузу ще на десять днів. Багато хто розцінив цей крок як спробу заспокоїти ринки.

Водночас зростає тиск усередині США.

Опитування громадської думки показують, що війна з Іраном викликає переважно негативну реакцію серед американців, і хоча радикальні прихильники Трампа з MAGA-руху здебільшого підтримують президента США, його вплив на цю політичну базу може послабитися, якщо економічні наслідки, зокрема високі ціни на бензин, залишатимуться.

Загальний рейтинг схвалення Трампа впав до 36%, що є найнижчим показником з моменту його повернення до Білого дому, показувало нещодавно опитування Reuters/Ipsos.

Білий дім дедалі більше стурбований політичними наслідками війни, заявив Reuters колишній високопосадовець адміністрації Трампа, посилаючись на занепокоєння, висловлене республіканськими законодавцями щодо проміжних виборів.

Свідченням зростання занепокоєння республіканців стало те, що в четвер голова комітету з питань збройних сил Палати представників США республіканець Майк Роджерс розкритикував адміністрацію Трампа за те, що вона не надала достатньо інформації про масштаби кампанії проти Ірану. У відповідь представник Білого дому заявив, що помічники Трампа неодноразово інформували Конгрес до та під час війни.

Напружена дипломатія

Однак на цей момент дипломатичний шлях не пропонує простих рішень. 15-пунктний план, запропонований Трампом, схожий на той, який Іран відхилив під час переговорів перед війною, і містить деякі елементи, які було б важко реалізувати. Вимоги варіюються від ліквідації ядерної програми та обмеження ракетного арсеналу Ірану до відмови Тегерана від підтримки союзних угруповань у регіоні та фактичної передачі контролю над Ормузькою протокою.

Іран назвав пропозицію США несправедливою та нереалістичною, хоча й не виключив можливості подальших непрямих контактів.

Хоча Трамп у четвер наполягав, що Тегеран “благає” про укладення угоди, іранське керівництво, на думку аналітиків, не поспішає вести переговори про припинення війни, оскільки вважає, що зможе оголосити про свою перемогу, просто “виживши”.

Аналітики зазначають, що будь-які дипломатичні кроки ускладнює заміна деяких іранських високопосадовців, ліквідованих під час авіаударів США та Ізраїлю, на ще радикальніших наступників. Керівництво Ірану чітко дало зрозуміти, що не довіряє Трампу, який двічі завдавав авіаударів по країні, поки велися переговори.

“Президент готовий вислухати, але якщо вони не сприймуть реалії сьогодення, їх чекає найжорсткіший удар”, — заявив представник Білого дому.

Тим часом ізраїльські чиновники висловили занепокоєння, що Трамп може піти на поступки, які обмежать Ізраїль у проведенні подальших ударів по Ірану.

Союзники Вашингтона в Перській затоці також можуть обуритися поспішним виведенням американських військ, оскільки їм доведеться мати справу з “пораненим”, але, можливо, ще більш ворожим іранським режимом.

Суперечливі сигнали

Якщо Трамп дійсно готовий розгорнути сухопутні війська, він міг би захопити іранський нафтовий хаб на острові Харк або інші стратегічні острови, організувати операції вздовж узбережжя або відправити спецпризначенців для складної операції з захоплення запасів високозбагаченого урану, які, як вважається, здебільшого “поховані” під землею внаслідок американсько-ізраїльських бомбардувань у червні минулого року.

Такі кроки можуть перерости у масштабніший конфлікт, що нагадуватиме тривалі війни в Іраку й Афганістані, в які, за обіцянкою Трампа, США ніколи не будуть втягнуті за його президентства. Це також може призвести до збільшення кількості жертв серед американців і викликати ще більше запитань щодо цілей місії.

Союзники з Перської затоки закликали адміністрацію Трампа не вводити американські війська на територію Ірану, заявивши, що це може спровокувати ще агресивніші заходи у відповідь з боку Тегерана, можливо, проти їх енергетичної та цивільної інфраструктури, розповів Reuters високопоставлений чиновник з однієї з країн Перської затоки.

За словами представника Білого дому, Трамп чітко дав зрозуміти, що “на цей момент не планує нікуди відправляти сухопутні війська”, але завжди залишає відкритими всі варіанти.

Наразі Трамп тримає світ у напрузі, то роблячи заяви, спрямовані на заспокоєння ринків, то висловлюючи погрози Ірану, що спричиняють стрибки цін на енергоносії.

“Трамп подає суперечливі сигнали. Він — одноосібна машина повідомлень, що створює “туман війни”, аби збити опонентів з рівноваги”, — зазначає Лора Блуменфельд із Школи передових міжнародних досліджень імені Джонса Гопкінса.

Про те, як війна на Близькому Сході ризикує швидко перетворитися на серйозний політичний тягар для адміністрації Трампа, писав у статті “ Три “іранські” сценарії для Трампа: перемога, ескалація чи політичне фіаско ” експосол України в США Олег Шамшур .

Політика