Україна готова експортувати дрони на $10 млрд: хто купить зброю, яка вже відбиває атаки Ірану — Reuters

30 березня 2026 р. 20:35

30 березня 2026 р. 20:35

Війна змусила Україну в стислі терміни створити одну з найпередовіших у світі систем протидронного захисту . Сотні російських дронів, які атакують країну за одну ніч, породили перегони інновацій: військові та приватні компанії розробили дрони-перехоплювачі, здатні збивати ворожі апарати до того, як ті досягнуть цілі. Тепер Київ має намір перетворити це "бойове ноу-хау" на експортний продукт. І війна на Близькому Сході створила для цього несподіване вікно можливостей, повідомляє Reuters .

Збройові угоди

Цього тижня президент України Володимир Зеленський здійснив турне країнами Перської затоки з метою укладення збройових угод. Країни регіону цього місяця зазнали масованих атак іранських дронів — тих самих "шахедів", копії яких Росія використовує проти України вже не перший рік.

Україна вже підписала рамкові угоди про співпрацю з Саудівською Аравією і Катаром ; угода з Об'єднаними Арабськими Еміратами перебуває на стадії підготовки . При цьому Зеленський чітко позначив: продаж зброї — винятково державна справа, і бізнес не повинен вести переговори з іноземними клієнтами безпосередньо, минаючи уряд.

"Україна ділиться експертизою, якої немає на Близькому Сході, — заявив Зеленський в інтерв'ю Reuters. — Експертиза — це не дрон, це навички, стратегія, система, в якій дрон лише один з елементів захисту".

Що саме Україна готова продавати

Український ВПК пропонує потенційним покупцям кілька ключових продуктів і послуг:

• Дрони-перехоплювачі. Відносно дешеві апарати вартістю кілька тисяч доларів кожен, призначені для знищення ворожих дронів у повітрі. У січні Україна виробила 40 тисяч таких перехоплювачів. За словами Зеленського, за достатнього фінансування країна здатна довести виробництво до двох тисяч штук на добу, при цьому власні потреби армії становлять лише одну тисячу. Залишок готовий до експорту.
• Морські дрони Magura. Розробка компанії UForce. Спочатку використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту Росії, потім їх модернізували: тепер вони можуть нести на борту дрони-перехоплювачі і збивати повітряні цілі над водою. Українські військові вже застосовують Magura біля узбережжя Одеси для перехоплення російських дронів, що летять через Чорне море. Генеральний директор UForce Олег Рогинський підтвердив: "Система повністю жива, вона протестована".
• Бойовий досвід і система підготовки : пілоти, фахівці з наведення радарів, тактика перехоплення, знання слабких місць іранських "шахедів".

UForce зареєстрована у Великій Британії, але є українською військово-технологічною компанією. Рогинський запропонував конкретну схему для Затоки: станції з Magura, що несуть перехоплювачі, розмістити вздовж берегової лінії. Вони працюють на програмному забезпеченні з мінімальною кількістю обслуговуючого персоналу.

Компанії Wild Hornets і SkyFall, інші провідні українські виробники дронів-перехоплювачів, також повідомили про запити з країн Близького Сходу, однак, як і UForce, чекають офіційного дозволу Києва на переговори про контракти.

Потенціал ринку

Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості, оцінює обсяг можливого українського збройового експорту в $2 млрд у 2026 році (без урахування спільного виробництва із союзниками). За оптимістичного сценарію, за його прогнозами, за п'ять років щорічний експорт зброї може сягнути $10 млрд. Це дало б змогу створити світову галузь, здатну стати фінансовою основою повоєнного відновлення країни.

Головний ризик

Незважаючи на ажіотажний попит, українські виробники стикаються з однією і тією ж перешкодою — очікуванням державного дозволу на експорт.

Анастасія Мішкіна, виконавча директорка асоціації Tech Force in UA, що об'єднує майже 100 українських оборонних компаній, повідомила: низка членів уже звернулася до уряду із запитом на експорт, але відповіді поки що немає. "Є ризик змарнувати момент, тому що міжнародний ринок не чекає", — попередила вона.

Народний депутат Галина Янченко, близька до українських виробників оборонної техніки, також розкритикувала темп роботи влади: за її словами, державну політику щодо збройового експорту досі остаточно не сформовано, а виробники гостро потребують капіталу для розширення потужностей.

Оборона потребує часу

Навіть якщо контракти будуть підписані швидко, експерти попереджають: розгорнути реальну противодронну оборону — це місяці роботи, а не тижні.

Тарас Тимочко, керівник програми дронів-перехоплювачів фонду "Повернись живим", який закупив для української армії десятки тисяч перехоплювачів, перелічив, що потребує підготовки:

• навчання пілотів і операторів;
• бойовий досвід в умовах реальних атак;
• знання з безпечного спорядження боєголовок і усунення технічних несправностей;
• встановлення, налаштування і правильне позиціонування радарів для виявлення і супроводу цілей;
• координація роботи різних підрозділів.

Проте Тимочко вважає, що країни Затоки освоять систему швидше, ніж Україна, адже та була змушена вчитися на ходу, поки воювала. "Упевнений, що протягом кількох місяців деякі країни Затоки зможуть сформувати власні підрозділи перехоплювачів, а трохи пізніше — почати демонструвати результати, — сказав він. — На жаль, у сьогоднішніх реаліях цього часу немає. Але краще навчитися пізно, ніж занадто пізно".

Нагадаємо, що генеральний директор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що не вважає українські розробки у сфері безпілотних літальних апаратів інноваційними.

Політика