Трамп «не має карт» у війні проти Ірану – CNN

01 квітня 2026 р. 02:00

01 квітня 2026 р. 02:00

Дональд Трамп неодноразово наголошував, що Україна не має сильних карт у виснажливому протистоянні з Росією, проте зараз сам американський президент постає перед серйозними запитаннями щодо міцності власної позиції у війні з Іраном. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на CNN .

На перший погляд, Сполучені Штати з їхньою найпотужнішою армією, величезною економікою та підтримкою ізраїльської розвідки мають беззаперечну перевагу. Проте Іран зумів перетворити свої обмежені ресурси на болючі точки тиску для Вашингтона. За місяць конфлікт перетворився на змагання стратегічних важелів, де Тегеран, попри неможливість перемогти військово, розіграв свій головний козир – закриття Ормузької протоки. Це дозволило йому тримати в заручниках світову економіку та значно підвищити політичну ціну війни для США.

Стратегічна вразливість, що підриває військову домінантність Америки, стала очевидною під час останніх брифінгів у Білому домі. Хоча адміністрація намагається подати готовність Ірану пропустити кілька додаткових танкерів як успіх «дипломатії президента», така позиція виглядає неоднозначно, адже наддержава фактично змушена вести переговори про незначні поступки. До того ж нинішній рух суден є мізерним порівняно з довоєнними показниками, і якби не конфлікт, протока була б повністю відкритою. Реальна проблема для Трампа полягає в тому, що використання ВМС США для силового відкриття шляху може обернутися пропагандистською перемогою Ірану у разі зіткнення з американським кораблем, а необхідність залучення наземних військ несе ризики втрат, які підірвуть політичний рейтинг президента.

Схожі обмеження стосуються й ідеї захоплення нафтового центру на острові Харг. Хоча це могло б задушити іранську економіку, немає гарантій, що режим капітулює, а не вдасться до ще масштабнішої агресії. Трамп поєднує заяви про продуктивну негласну дипломатію з погрозами безпрецедентного насильства, обіцяючи знищити електростанції та нафтові свердловини Ірану. Проте реалізація таких погроз неминуче призведе до ударів Ірану по союзниках США у Перській затоці, краху світових ринків та глобальної рецесії. Крім того, атаки на життєво важливі опріснювальні установки можуть бути розцінені як воєнні злочини, що ставить Білий дім у складне етичне та правове становище.

Вашингтон досі не розіграв свою найважливішу карту – можливість повного скасування санкцій, які поставили Ісламську Республіку на коліна. Проте нинішні вимоги США є настільки суворими, що Тегеран навряд чи їх прийме. Водночас вплив Ірану зростає з часом: чим довше тривають перебої в морському сполученні, тим вищими стають внутрішні політичні витрати для Трампа. Тегерану достатньо лише кількох снарядів у протоку, щоб завдати непропорційних економічних збитків. Час для маневрів вичерпується, і якщо справжня дипломатія не спрацює найближчим часом, відсутність варіантів для відступу може штовхнути обидві сторони до ескалації з катастрофічними наслідками для всього світу.

Як відомо, згідно з розслідуванням Reuters , телефонна розмова між прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та президентом США Дональдом Трампом стала вирішальним фактором у підготовці операції «Епічна лють».

Нетаньягу переконав американського лідера скористатися «вікном можливостей» для ліквідації верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, попри початкове прагнення Трампа дотримуватися дипломатії.

Політика