Понад 200 громад не зможуть відкрити ліцеї: експерт розповів, що відбувається з реформою старшої школи

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Понад 200 громад не зможуть відкрити ліцеї: експерт розповів, що відбувається з реформою старшої школи

01 квітня 2026 р. 11:00

01 квітня 2026 р. 11:00

Реформа старшої школи вже на етапі підготовки стикається із системними проблемами на рівні громад. Зокрема, понад 200 громад не зможуть створити академічні ліцеї через низьку щільність населення. Про це повідомив освітній експерт Асоціації міст України Михайло Гончар у коментарі для статті « Реформа старшої школи: заради грантів чи заради дітей? » редакторки відділу освіти й науки ZN.UA Оксани Онищенко .

«Наприклад, в Івано-Франківській області їх планують лише у 60% громад. Для учнів це означає навчання далеко від дому та залежність від грошей родини (проїзд, проживання)», — пояснив Гончар.

За даними дослідження Асоціації міст України, проведеного у квітні 2025 року, громади бачать кілька ключових перешкод для ефективного старту реформи. Серед них:

відсутність затвердженого положення про профільний ліцей — 86% опитаних;
нерозуміння джерел фінансування — 81%;
неврахування викликів війни — 82%;
брак інформації про зміст і результати реформи — 68%;
слабка комунікація з боку Міністерства освіти і науки — 62%.

Як зазначає авторка, попри анонсований запуск реформи профільної старшої школи у вересні 2027 року, МОН досі не затвердило необхідну нормативну базу. Зокрема, відсутнє Типове положення про ліцей, яке має визначити його структуру та організацію навчання. Не врегульованим лишається й механізми фінансування закладів, де навчатимуться учні з різних громад. Зокрема, незрозуміло, хто покриватиме витрати на харчування, проживання та комунальні послуги.

Крім того, немає затвердженого порядку проведення конкурсів на посади директорів і вчителів майбутніх ліцеїв. А це ускладнює кадрову підготовку до запуску реформи.

До цього додаються хронічні інфраструктурні проблеми: поганий стан доріг, тривалий доїзд до шкіл, нестача шкільних автобусів, відсутність мережі пансіонів для учнів із віддалених населених пунктів.

Та експерти наголошують, що навіть ті громади, які готові до змін, змушені діяти в межах рішень і правил, сформованих на центральному рівні. І саме від їхньої якості залежить, стануть вони опорою для реформи чи її обмеженням.

Нагадаємо, минулого тижня, 24 березня, відбулася внутрішня нарада міністра освіти і науки Оксена Лісового з керівниками обласних департаментів освіти. Як стало відомо ZN.UA, під час цієї зустрічі очільник Міносвіти заявив, що без реформи «Нової української школи» (НУШ) Україна не отримає фінансування від міжнародних партнерів . Також під час наради він повідомив, що НУШ — це політична історія, і громади потрібно «дотиснути», аби вони не відмовлялися від реформи.