Через вибірковий підхід уряду до оплати праці БЕБ досі залишається критично неукомплектованим — експерт

01 квітня 2026 р. 15:21

01 квітня 2026 р. 15:21

У червні 2024 року відповідний закон запустив новий конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки. Також передбачалася переатестація всіх працівників БЕБ. Олександра Цивінського призначили очільником Бюро, коли основною вимогою до інституції стало перезавантаження. До цього всього нове керівництво мало розпочати кадровий набір на вакантні посади. Однак Бюро економічної безпеки і досі відчуває сильний кадровий голод, пише у статті « Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли » керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін .

« Упродовж 18 місяців БЕБ зобов’язане провести повну атестацію й доукомплектувати штат . Відлік цього процесу розпочався 6 серпня 2025 року. Водночас за всі роки існування Бюро вдалося набрати лише близько третини необхідної кількості працівників — приблизно 1200 із максимально можливих 4000», — пише автор.

Для атестації вже створили кадрові та атестаційні комісії, до складу яких увійшли міжнародні експерти та представники громадськості. Атестація співробітників БЕБ передбачає три етапи:

• тести на знання законодавства;
• перевірку загальних здібностей;
• співбесіду, під час якої оцінюють доброчесність.

« Водночас досвід попередніх реформ органів правопорядку свідчить, що така модель є складною і не завжди ефективною . Ризики судових поновлень залишаються високими. Альтернативою могло б бути посилення внутрішнього контролю та дисциплінарної відповідальності, однак нове керівництво БЕБ обмежене вимогами закону 2024 року і змушене діяти в його межах», — додає Крапивін.

Автор також називає ще одну проблему: атестація відсуває основну роботу БЕБ на другий план . Адже поки співробітники готуються до тестів, збирають документи та беруть відпустки, ресурси витрачаються на внутрішній процес перезавантаження. Як наслідок, частина функцій Бюро стоїть на паузі.

Ще одним серйозним викликом, за словами Крапивіна, є набір нових співробітників за конкурсом . Адже в Бюро потрібно заповнити 2700 посад, до яких додадуться звільнення за результатами атестації. Крім того, вже близько сотні співробітників БЕБ взагалі відмовилися проходити атестацію.

« Однак проблема не лише в кількості, а й в умовах . Робота в БЕБ менш приваблива, ніж у НАБУ чи ДБР. І річ не у функціоналі — для слідчих чи детективів різниця між економічними, корупційними чи службовими злочинами не є принциповою. Ключовий чинник — оплата праці . Формально оклади в БЕБ, НАБУ і ДБР однакові — 22 прожиткових мінімуми. Але якщо в НАБУ і ДБР використовується повний розмір (3028 грн), то в БЕБ — занижений (2102 грн). Як наслідок, працівники БЕБ отримують приблизно на третину менше. І поки цієї диспропорції не буде вирішено на рівні бюджету, розраховувати на конкурентний відбір кадрів складно», — пояснює Крапивін.

У результаті Бюро економічної безпеки залишається критично недоукомплектованим . І поки атестації та конкурси не завершаться, спроможність БЕБ демонструвати якісно нові результати об’єктивно обмежена. Саме з урахуванням цих чинників і варто оцінювати його роботу сьогодні, наголошує Крапивін.

Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створять перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції , що шкодить бізнесу нормально розвиватися.

Політика