Фінських призовників готують до повномасштабної війни з Росією

04 квітня 2026 р. 02:48

04 квітня 2026 р. 02:48

Фінляндія готується до стримування російської агресії — чи то у формі гібридних атак, чи повномасштабного вторгнення. Призовників готують як висококласних снайперів, готових до будь-яких сценаріїв на 1350-кілометровому кордоні з Росією, пише Euronews.

На добре укріпленому фінському кордоні з Росією прикордонники заявляють, що готові до всіх сценаріїв — починаючи із гібридних загроз, таких як глушіння GPS, польоти безпілотників чи використання міграції як інструменту тиску. Система стримування Фінляндії дедалі частіше розглядається як приклад для всієї Європи.

«Ми готові бути частиною територіальної оборони Фінляндії», — сказав виданню фінський прикордонник Мікко Лехмус. « Ми готуємо наших призовників, якщо буде потрібно, до повномасштабної війни».

Він нагадав, що Мурманськ, де базується російський ядерний флот, розташований лише за 150–200 кілометрів від кордону з російського боку.

У 2023 році Росія направляла цивільних мігрантів через фінський кордон у межах гібридної війни проти союзників України, намагаючись посіяти розбрат і хаос.

Використання цивільних як інструменту тиску на кордонах НАТО та ЄС тоді стало поширеною тактикою Кремля.

Польща, Латвія та Литва зіткнулися з подібними ситуаціями на своїх кордонах із союзною Росії Білоруссю. Сотні мігрантів, зокрема сім’ї з малими дітьми, за словами посадовців ЄС і урядів цих країн, були змушені перетинати кордон із території Білорусі.

За даними польських медиків та неурядової організації «Польська служба екстреної медичної допомоги», щонайменше двоє дітей, серед них однорічна дитина, померли від переохолодження після того, як польська влада відмовила мігрантам у доступі до медичної допомоги та притулку.

У листопаді 2023 року Фінляндія вирішила повністю закрити свій 1350-кілометровий кордон із Росією після спроб Москви направляти мігрантів на її територію.

Гельсінкі також призупинив розгляд заяв на надання притулку — механізм, передбачений міжнародним гуманітарним правом для людей, які шукають захисту від війни або переслідувань.

Закон під назвою «Про тимчасові заходи для протидії інструменталізованій міграції» з того часу продовжили до кінця цього року.

Рішення про повне закриття кордону ініціювала тодішня міністерка юстиції Фінляндії Анна-Мая Генрікссон.

«Це було правильне рішення», — сказала Генрікссон Euronews на кордоні Йоосеппі. «Я сплю спокійно вночі, тому що головне — росіяни знають, що у нас добре підготовлені прикордонники», — зазначила вона.

«Вони (росіяни) знають, що ми, фіни, завжди були готові» , — додала експосадовиця.

Навіть у період відносного затишшя після завершення холодної війни, коли напруженість між Росією та Заходом здавалася зниженою, Фінляндія ніколи не втрачала пильності.

19-річний призовник і снайпер Лаурі Стенбак розповів, що до служби ніколи не тримав у руках гвинтівку, але під час 10-місячної служби виявив у себе хист до стрільби.

«Я вперше стріляв уже в армії», — сказав Стенбак Euronews у казармах фінської армії в Йоосеппі.

«Починаєш із базової штурмової гвинтівки, і саме в армії я зрозумів, що маю талант до стрільби, тому й опинився в ролі стрільця», — пояснив він.

«Ми готуємося до розвідки», — сказав Стенбак. « Якщо почнеться війна, ми перейдемо кордон у тил ворога, щоб збирати інформацію і намагатися знаходити важливі цілі» , — додав він.

Водночас війна Росії має серйозні наслідки і для корінних народів, які проживають по обидва боки кордону, зокрема для саамів.

Саами — нащадки кочових племен, традиційно пов’язані з оленярством. Сьогодні їх налічується близько 100 тисяч у Фінляндії, Росії, Норвегії та Швеції.

Однак через агресію Росії проти України російська частина цієї спільноти опинилася відрізаною від решти. Деяким саамським чоловікам вдалося отримати статус захисту в Норвегії після втечі від примусової мобілізації до російської армії, розповіли Euronews представники цього народу.

«Одна з жахливих речей полягає в тому, що деяких наших саамських братів у Росії примусово мобілізували до російської армії і відправили на фронт в Україну», — заявила президентка Саамського парламенту Піріта Няккяляярві в Лапландії.

За її словами, щонайменше семеро молодих саамів загинули на війні, воюючи на боці Росії. «Це величезна втрата для невеликої спільноти приблизно у 2000 осіб у Росії», — додала вона.

Політика