Трамп за крок від того, щоб перетворити "епічну помилку" з Іраном на щось набагато гірше — Bloomberg

06 квітня 2026 р. 21:13

06 квітня 2026 р. 21:13

Коли президент США вдається до публічної лайки і погроз військовими злочинами заради досягнення своїх цілей, розгледіти за цим будь-яку стратегію — завдання майже героїчне. Проте там можна розгледіти силует спотвореної доктрини "ескалюй, щоб де-ескалювати". Її сенс у тому, щоб загрозою крайнього кроку змусити противника відступити. Проблема в тому, що Трамп, судячи з усього, не потрудився дізнатися, наскільки вона ефективна і що необхідно для її результативності. І зараз його "стратегія" веде його до самого краю прірви, пише Bloomberg .

Насправді ця тактика вкрай рідко спрацьовує. Причому ні в реальних конфліктах, ні на військових навчаннях. Причина в тому, що де-ескалація під тиском вимагає двох речей одночасно: довіри (або хоча б віри в реальність загроз) і готовності публічно капітулювати. Як правило, ризики удару у відповідь здаються кращими за таке приниження.

Ніщо з того, що відомо про режим Ісламської Республіки Іран, не свідчить про те, що Тегеран стане винятком із цього правила. Навпаки: погрози Трампа "розбомбити Іран у кам'яний вік", з дедлайнами, що постійно зсуваються , лише зміцнюють давнє переконання Тегерана в тому, що США в принципі не можна довіряти, а Трамп занадто непередбачуваний, щоб сприймати його слова всерйоз.

Операція "Епічна помилка"

Тепер саме Трампу потрібно шукати вихід із того, що Bloomberg пропонує перейменувати в операцію "Епічна помилка". Тому що у війні кожен новий день несе ризик нових небажаних наслідків, а жертвами в даному випадку стають не тільки самі учасники конфлікту, а й уся світова економіка.

Рішення Ірану закрити Ормузьку протоку й атакувати союзників США в Перській затоці було широко передбачуваним, нехай і ненавмисним, наслідком американсько-ізраїльської повітряної кампанії, до якої Трамп і його міністр оборони Піт Хегсет просто не підготувалися.

Трамп може скільки завгодно називати європейських союзників "боягузами" за відмову вирішити проблему силою і знову відкрити протоку, але це марно. Військово-морський флот США і сам проявляє обережність у питанні застосування сили для забезпечення безпеки судноплавства в такій вузькій протоці.

Точно так само твердження Трампа про те, що Корпус вартових ісламської революції (КВІР) "розгромлено, знищено, стерто з лиця землі", хоч би яким прикметником він користувався, не заважають КВІР продовжувати запускати ракети та застосовувати системи ППО, яких, за словами Трампа, в іранців більше немає.

Ці удари уражують ключову інфраструктуру країн Перської затоки, американські бази, радарні установки і тепер уже бойові літаки. Тільки завдяки майстерності та вогневій потужності американського спецназу вдалося визволити збитого над іранською територією льотчика після дводенної драматичної операції . Тільки тому вдалося уникнути персональної іранської кризи із заручниками для Трампа.

Військові злочини

Трамп, як і раніше, нарощує сухопутні сили і погрожує знищити іранську цивільну інфраструктуру електропостачання та водопостачання, якщо режим не прийме припинення вогню і не відкриє Ормузьку протоку.

Жоден чинний або колишній військовий, за даними Bloomberg, так і не пояснив, що саме ці війська зможуть зробити в бою. Хіба що захопити якийсь острів або невеликий шматок території і перетворитися на мішень для іранських дронів і ракет.

Знищення цивільної інфраструктури, електростанцій і систем водопостачання, кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин, якщо він спрямований проти мирного населення. Такі удари неминуче спровокують відповідні атаки на енергетичні об'єкти та опріснювальні установки по всій Затоці. Вони також зроблять США винними у військових злочинах проти населення, яке Трамп нібито мав намір звільнити. Заради чого?

Дипломатичний вихід

Цей конфлікт ще піддається врегулюванню. Британський дослідник війни Лоуренс Фрідман у своєму пості в понеділок зазначив, що це не територіальна війна, а отже, вона краще піддається врегулюванню переговорним шляхом. Іран знайшов важелі впливу на міжнародне судноплавство, які не можна ігнорувати. Але він і сам ізольований і перебуває в складному економічному становищі. Тому найімовірніший вихід із війни — міжнародні переговори, суть яких зводиться до того, що можна відверто назвати "хабарем" за повторне відкриття протоки.

Спроби укласти таку угоду, судячи з усього, вже йдуть за посередництва регіональних держав . Але будь-яка ескалація, якою погрожує Трамп, лише ускладнює ці переговори. Відмова Тегерана від угоди в таких умовах майже неминуча: згода виглядала б як капітуляція під загрозою.

Реальність така: для США і решти світу (за винятком Ізраїлю) цей конфлікт уже не пов'язаний із тими питаннями, які використовувалися для його обґрунтування. Тепер він про Ормузьку протоку. І управління цією проблемою потребуватиме допомоги союзників після досягнення припинення вогню. Очевидно, що таких країн чимало, незважаючи на образи Трампа на їхню адресу. Але їхня участь стане можливою тільки після укладення угоди.

Казино Трампа

Президент опинився в становищі всіх азартних гравців. Перед ним тепер вибір: зафіксувати збитки або ризикнути ще більше в надії, що всупереч усім шансам він зірве джекпот. У разі Трампа джекпотом була б зміна режиму або капітуляція Ірану на його умовах. Але різниця в тому, що це війна, а не казино і не угода з нерухомістю. І те, як вона закінчиться, має значення. Трамп ще може додати до вже завданих збитків втрати, що не піддаються підрахунку.

Ніхто не може передбачити майбутнє. Менш ідеологічне і більш раціональне іранське керівництво ще може з'явитися внаслідок хаотичних наслідків зіткнення, яке багато в чому було спровоковано власними прорахунками Тегерана. КВІР оголосить себе переможцем уже тому, що вижив. Щоправда, він вийде з конфлікту ослабленим. Ослабленим вийде і Трамп. Причому як усередині країни, так і на міжнародній арені. Звідси і лайка. Помилки на війні мають наслідки.

Початок війни в Ірані та перекриття Ормузької протоки призвели до глобального зростання цін на паливо, зокрема й у США. На тлі конфлікту рейтинг Трампа обвалився до рекордних мінімумів. Крім цього, як писали в Reuters, зростання цін на паливо знищує авіакомпанії США .

Нагадаємо, вранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об'єкти терористичного угруповання "Хезболла" в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю "десятки" балістичних ракет і вдарив по американській базі в Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ , Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на постачання зброї для України , оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, у рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході "подвоює значення" нафтопроводу "Дружба" , і знову закликав Україну відновити постачання нафти в Угорщину.

Пізніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде "однією операцією за одну ніч", а Сполученим Штатам слід очікувати великих втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об'єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

Водночас Пентагон і принаймні один уряд із країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від "шахедів" у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це в дуже образливій манері: "остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський". Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України в захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа "риторикою".

Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за умови "повної гарантії", що ці літаки "жодним чином не беруть участі в операціях США в Ірані", а тільки для захисту регіональних партнерів.

Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на більш пізньому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь . Однак уже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася в техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила в міську каналізаційну систему Тегерана.

Всесвітня організація охорони здоров'я готується до можливої ядерної катастрофи , якщо війна між Іраном і США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ні американському народові , ні світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану з повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути , адже Тегеран у Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутнім на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, щоб не розпочинати війну.

Політика