«Європа закриває очі на тривожні ознаки в Україні»: ексрадник Зеленського про подвійні стандарти Заходу

07 квітня 2026 р. 07:26

07 квітня 2026 р. 07:26

Політика Європи щодо України за закритими дверима стає відвертішою, хоча публічно лишається стриманою. У приватних розмовах дедалі частіше переважає жорсткий підхід. Підтримка України вже не стільки про солідарність з іншою демократією, скільки про бажання виграти час для себе . Про це у статті для The Wall Street Journal пише професор економіки Кембриджського університету Олександр Роднянський, який був економічним радником президента України Володимира Зеленського з 2020 по 2025 роки.

За оцінкою Роднянського, така логіка є зрозумілою. У Європі побоюються, що якщо Росія завершить війну більш розкутою, упевненішою у своїх силах і без військової зайнятості, ризики для інших європейських країн можуть зрости.

Водночас багато країн Євросоюзу вважають, що поки Росія втягнута у війну проти України, вона менш схильна до нападу на держави ЄС. Отже, Україну бачать не лише як країну, якій потрібна допомога, а і як щит проти можливих загроз.

Як пише Роднянський, проблема не в тому, що у Європи є власні інтереси — будь-яка серйозна зовнішня політика ними керується. Справжня проблема в тому, що Європа не хоче відверто говорити про суть своєї стратегії. Вона прагне отримати стратегічні вигоди, використовуючи Україну як щит, і водночас підтримує вигляд, ніби її головна мета передусім благородна демократична місія.

Роднянський наголосив, що поки фронт тримається, будь-які інші проблеми виглядають менш значущими — примусова мобілізація , свавілля виконавчої влади, зупинка підзвітності, системна корупція, некомпетентність і політичні проблеми в Києві. Моральний наратив лишається недоторканним, а складні питання відкладаються.

«Оборонні війни не лише захищають державу, а й впливають на те, як вона функціонує всередині», — зауважив колишній радник.

Зокрема, Роднянський зауважив, що Україна показує ознаки цього тиску. У приклад він навів посилення протистояння між президентом і парламентом, важку реалізацію президентських рішень через законодавство та фінансову нестабільність, яка зумовлена сильною залежністю від зовнішньої допомоги.

Саме тому колишній радник наголосив, що Європі слід більше хвилюватися з цього приводу. Країна може вистояти у війні, але водночас слабшати політично. Це типова небезпека тривалих виснажливих конфліктів, і проблема не зникає лише тому, що західним політикам незручно її визнавати.

Роднянський пояснює, що це не означає, ніби Європа має відмовитися від України. Сильна та незалежна Україна вигідна Європі, проте, якщо вони хочуть бачити нас не тільки як щит проти Росії, а як повноцінного члена Заходу, підхід європейців до підтримки Києва має змінитися.

Європа має визнати, що головним мотивом її підтримки зараз є власна безпека, зауважує колишній радник. Водночас вона не повинна оцінювати Україну тільки за здатністю тримати фронт. Своєю чергою, допомога має враховувати потреби на полі бою та розвиток державних інституцій.

Інакше, за словами Роднянського, Європа може отримати саме те, чого намагається уникнути — джерело нестабільності на своїх кордонах. Буферна країна може дати час для підготовки, але якщо ставитися до неї необережно, вона сама може стати наступною проблемою.

Раніше м іністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявляв, що Європі потрібні гарантії безпеки від України через її великий досвід ведення війни. Він наголошував , що зараз слід використати цей історичний шанс, щоб усунути «сірі зони», інтегрувати Україну в Європу та змінити систему європейської безпеки.

Політика