Як закордонні українці голосуватимуть на перших повоєнних виборах. Стали відомі деталі

07 квітня 2026 р. 18:20

07 квітня 2026 р. 18:20

Ідеї щодо організації голосування українців за кордоном на перших повоєнних виборах наразі є одними з найбільш опрацьованих. Центральна виборча комісія заздалегідь вивчала це питання – її представники відвідували різні країни, спілкувалися з українськими громадами та місцевими органами адміністрування виборів. Про це зауважила голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в рамках проєкту «Сила вибору», інформаційним партнером якого є « Главком ».

«Ці візити і вивчення контексту виявилися більш ефективними, ніж просто принести і покласти якісь гарні норми, статті і пропозиції на стіл. У мене є враження, що сама Центральна виборча комісія переконалася, що організація значно більшого за масштабами голосування за кордоном потрібна, можлива, і нічого страшного в цьому немає», – сказала голова правління Громадянської мережі «Опора».

Ольга Айвазовська зазначила, що вже підготовлено кілька ідей у вигляді конкретних поправок та статей. За її словами, масове голосування слід планувати з огляду на реальну кількість охочих брати участь у виборах, адже оцінки українців за кордоном суттєво різняться – від 4,5 млн до 11,5 млн. Вона додала, що формально до списку виборців внесено 34 млн повнолітніх громадян, однак фактично в Україні, за їхніми даними, перебуває менш ніж 30 млн осіб.

«За даними Міжнародної організації з міграції, близько 6 млн українців таки є в Європейському Союзі. Але чи всі вони точно хочуть брати участь у виборах і голосувати? Навряд чи, тому що це право – голосувати за кого хочеш, право брати або не брати участі в голосуванні. Для того, щоб Україна не розгортала великої мережі дільниць, яка не буде потрібна в таких масштабах, є пропозиція провести активну реєстрацію виборців», – пояснила експертка.

Також Айвазовська зауважила, що українців за кордоном слід завчасно інформувати через дипломатичні установи або інформаційні кампанії про можливість змінити виборчу адресу на закордонну. Вона пояснила, що громадяни зможуть вказати своє місце перебування, після чого ЦВК визначатиме, де відкривати дільниці, що дозволить суттєво скоротити очікувану кількість виборців – орієнтовно до 1,5-2 млн.

«Тоді ми маємо цифру, на яку орієнтуємося і з організаційного погляду, і з фінансового, тому що під будь-які дії потрібно забезпечити ресурс. Після активної реєстрації ми відкриємо ту кількість дільниць, яка реально потрібна для організації волевиявлення громадян. Ми не можемо послуговуватися лише можливостями дипломатичних установ і консульств, тому що в них максимально можна відкрити 150 дільниць», – наголосила голова правління Громадянської мережі «Опора».

За словами експертки, одна дільниця за день може обслуговувати до 5 тис. виборців, тому у разі участі близько 2 млн людей за кордоном необхідно буде ретельно розрахувати потрібну кількість дільниць. Вона додала, що частину з них доведеться відкривати поза консульствами й дипустановами, зокрема в орендованих або наданих партнерами приміщеннях. Також пропонується запровадити кілька днів голосування в дипломатичних установах і один день на спеціальних дільницях поза ними, що має підвищити легітимність процесу та зменшити ризики всередині країни.

«Я вважаю, що значна частина людей, які виїхали після 2022 року, все ж таки повернуться. В квітні 2027-го в Європейському Союзі закінчується тимчасовий захист, і його не планують продовжувати, про що сказано офіційно. Тож частина громадян, які там не працевлаштуються, які будуть вважати, що центром їхнього життєвого інтересу є Україна, які, наприклад, є пенсіонерами, дуже ймовірно, повернуться назад. Єдина протидія – це, звичайно, політичне рішення відсікти громадян за кордоном від політичного життя як такого», – підкреслила Айвазовська.

Голова правління Громадянської мережі «Опора» підсумувала: «Однак тоді ми самі потрапимо в пастку недовіри до результатів і низької легітимності влади, тому що явка за підсумками дня голосування буде 30%. Те, що виборці за кордоном будуть включені в списки тут і рахуватимуться разом з іншими за 100% – великий політичний виклик».

Нагадаємо, робоча група з підготовки перших повоєнних виборів наразі не розглядає серйозно запровадження електронного чи поштового голосування, оскільки ці формати не мають достатньої довіри та популярності серед громадян.

Як повідомлялося, початок виборчого процесу з виборів президента України має розпочатися не пізніше ніж через шість місяців після припинення чи скасування режиму воєнного стану.

Політика