Рютте знову спробує завадити Трампу зруйнувати НАТО: які шанси в генсека Альянсу — Politico

08 квітня 2026 р. 07:57

08 квітня 2026 р. 07:57

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу, 8 квітня, вирушає в чергову напружену поїздку до Білого дому , сподіваючись знову завадити президенту США Дональду Трампу зруйнувати Альянс, пише Politico .

Однак, оскільки Трамп відчайдушно прагне здобути явну перемогу в хаотичній війні з Іраном, він стає дедалі ворожішим до європейських союзників — і публічних лестощів Рютте може виявитися недостатньо, щоб запобігти глибшому та, можливо, непоправному розриву.

Хоча Трамп коливався між заявами про те, що він “дуже розчарований” відмовою союзників втручатися у війну з Іраном, і періодами, коли применшував своє роздратування, за закритими дверима президент США був “дуже послідовним” у вираженні свого розчарування, за словами високопоставленого американського чиновника.

Трамп, який минулого тижня заявив журналістам, що “переглядає” роль США в Альянсі, не може офіційно вийти з НАТО без двох третин голосів Сенату або рішення Конгресу. Але, додав чиновник, у Трампа “є інші способи зменшити зобов’язання” США. Хоча посадовець не став уточнювати, про що саме йдеться, Трамп цілком міг би скоротити фінансування США для операцій НАТО, зменшити військову присутність у Європі або навіть припинити обмін розвідданими з Україною на тлі вторгнення РФ..

Під час пресконференції в понеділок, 6 квітня, Трамп висловив думку, що його дедалі більша неприязнь до НАТО почалася з того, як на початку року Європа відмовилася піддатися його тиску, коли він погрожував відібрати Гренландію у Данії.

Але в Брюсселі та по всій Європі багато чиновників висловлюють подібний рівень розчарування щодо США. Це ще більше ускладнює завдання Рютте — спробувати заспокоїти Трампа заради довгострокової вигоди НАТО в момент, коли антиамериканські настрої по всій Європі посилюються. Крім того, багато країн Альянсу розчаровані тим, що їхні спроби заспокоїти Трампа не принесли особливих результатів.

Politico поспілкувалося з десятком колишніх та чинних посадовців НАТО щодо посилення опору Трампу, особливо стосовно Ірану. Чиновники наголосили, що це війна, яка далека від ключових обов’язків Альянсу, але стала центральним елементом його останнього розколу.

“Бажання європейців підтримувати США знаходиться на рівні нижче нуля”, — сказав один із високопоставлених чиновників.

Після організації саміту минулого літа в Гаазі, на якому союзники зобов’язалися збільшити видатки на оборону на вимогу президента США, та успішного переконання Трампа відмовитися від погроз щодо Гренландії на початку цього року, Рютте, мабуть, стикається зі своїм найскладнішим викликом, коли йдеться про те, щоб утримати американського лідера на своєму боці.

“Я сподіваюся, що Рютте пам’ятає, що він представляє всіх членів НАТО, а не лише одну країну. Я хотіла б, щоб він сказав Трампу, чого той може очікувати від союзників по НАТО (підтримки в разі нападу на США) і чого не повинен очікувати (участі у війні без причини та без стратегії). Це поліпшило б репутацію Рютте і, можливо, допомогло б Трампу зрозуміти”, — зазначила французька депутатка-центристка з комітету з питань оборони Європарламенту Наталі Луазо.

Однак обурення президента США тим, що його погрози щодо європейського суверенітету були відкинуті, лише посилилося останніми тижнями, оскільки союзники по НАТО відмовилися брати участь у кампанії проти Ірану.

“Президент Трамп очікує, що до Сполучених Штатів ставитимуться справедливо. На жаль, багато його попередників — як демократів, так і республіканців — дозволили обкрадати нашу країну через несправедливі торговельні практики та непропорційні міжнародні організації, які не були вигідними для нашої країни. Він розчарований тим, що НАТО та інші союзники не бажали допомагати під час операції “Епічна лють”, хоча його зусилля зі знищення загрози з боку Ірану йдуть їм на користь. Як він сказав, Сполучені Штати це запам’ятають”, — заявила представниця Білого дому Анна Келлі.

Європейські країни вирішили не направляти війська до Перської затоки, а деякі з них відмовили США в доступі до спільних військових баз на своїй території або та не дозволили використовувати свій повітряний простір для ударів по Ірану. Деякі лідери також публічно висловлювали більш критичні зауваження на адресу Трампа, і мало хто робив це так відкрито, як президент Франції Еммануель Макрон, який стверджував, що небажання Європи відправляти війська на Близький Схід, принаймні частково, є наслідком ворожості президента США до Альянсу.

“Якщо ви щодня ставите під сумнів свою відданість, ви її знецінюєте”, — сказав Макрон.

Німецька депутатка від центристської партії Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн, яка очолює комітет з питань оборони Європарламенту, зазначила, що переговори між Рютте і Трампом “вітаються”, хоча вона не впевнена, чи дадуть вони значний результат.

“Важко сказати, оскільки очікування президента США щодо європейських членів НАТО …якими він цікавиться лише тоді, коли це відповідає його власним інтересам — дивують. Не можна піддавати європейських партнерів багатомісячним тарифним утискам і критикувати підтримку, яку країни НАТО надавали в Афганістані …а потім очікувати, що європейці кинуться діяти, як тільки Трамп цього забажає. Більше того, президент США є абсолютно ненадійним; те, що він каже сьогодні, завтра може вже не відповідати дійсності”, — зазначила вона.

“Запланована заздалегідь” зустріч, за словами представника НАТО,”матиме на меті розвинути успіх саміту НАТО [2025 року]… розширити співпрацю між оборонною промисловістю по обидва боки Атлантики й обговорити поточну динаміку безпеки, зокрема в контексті Ірану”.

Європейський чиновник з однієї з країн НАТО припустив, що Трамп розглядає Альянс як цапа-відбувайла через те, як розгортається війна з Іраном.

“Очевидно, що зараз не найкращий час для трансатлантичних відносин. Трамп явно незадоволений тим, як просувається кампанія в Ірані, і хоче звинуватити союзників”, — сказав чиновник.

Трамп не консультувався з НАТО перед початком операції проти Ірану, але це не вберегло Європу від гніву президента США — ані від економічних наслідків війни, яка спричинила стрімке зростання цін на нафту після фактичного закриття Іраном Ормузької протоки.

“Ми, звісно, не винні, але я не думаю, що всі заяви європейців були корисними. Ми всі повинні діяти обережно по обидва боки Атлантики, щоб запобігти довгостроковій шкоді — для обох сторін”, — зазначив європейський чиновник.

Візит Рютте до Білого дому відбудеться після закінчення встановленого Трампом терміну, протягом якого Іран мав або прийняти умови угоди про припинення вогню, або зіткнутися зі знищенням “цілої цивілізації”. Зрештою Трамп оголосив, що він погодився на тимчасове припинення вогню.

З огляду на відсутність консенсусу всередині НАТО щодо будь-якого потенційного втручання у війну з Іраном, генеральний секретар Альянсу покладатиметься майже виключно на свої особисті стосунки з президентом США, якого він, здається, при кожній нагоді обсипає надмірними публічними похвалами.

“Очевидно, що він не може запропонувати нічого від НАТО щодо Ірану, оскільки це виходить за межі його сфери відповідальності. Я думаю, він знову наголошуватиме на тому, як європейські союзники й Канада з кожним днем беруть на себе дедалі більшу відповідальність за колективну безпеку в Європі”, — сказав один із високопоставлених дипломатів Альянсу.

За словами двох дипломатів НАТО, союзники очікують, що Рютте висвітлить переваги Альянсу для інтересів США.

Один із дипломатів НАТО, однак, висловив сумнів, чи цих нагадувань від Рютте буде достатньо для Трампа в момент, який несе для президента США значно більшу політичну небезпеку, ніж будь-коли раніше.

“Це складне становище, оскільки він єдиний, хто зможе сісти за стіл переговорів із Трампом і спробувати переконати його позитивно ставитися до співпраці з союзниками. Це важке завдання, яке нелегко виконати, але в нього добрі стосунки з Трампом. Він розуміє… як Трамп мислить і реагує”, — каже колишній посол США при НАТО часів президента Джорджа Буша-молодшого Курт Волкер.

Альянс, до складу якого входять європейські країни, США та Канада, було утворено в 1949 році з метою протидії ризику нападу з боку СРСР, із того часу НАТО є наріжним каменем безпеки Заходу. Вихід США з Альянсу став би “сейсмічним зрушенням”, зазначають деякі експерти. Вашингтон є одним із 12 засновників НАТО. Наразі до Альянсу входять 32 країни.

Політика