Могло бути видно навіть удень: "Велика великодня" комета розпалася на частини

08 квітня 2026 р. 12:48

08 квітня 2026 р. 12:48

Комета C/2026 A1 (MAPS), яку вже цього тижня могло бути видно в небі Землі неозброєним оком, не пережила зустрічі із Сонцем. Як повідомляє Space.com , "Велика великодня комета" розпалася на частини 4 квітня.

Зазначається, що вона розпалася за кілька годин до того, як досягла найближчої до Сонця точки на своїй орбіті. Це не стало абсолютною несподіванкою для вчених, оскільки це була комета Кройца, яка підлітала надзвичайно близько до нашої зірки. Ймовірно, всі ці об'єкти походять від однієї комети, яка підлетіла до Сонця в далекому минулому.

Деякі фрагменти тієї комети самі розпалися на частини, але в деяких випадках вони уникли повного знищення, полетівши в глибини космосу. Комети Кройца, діаметр яких перевищував кілька кілометрів, такі як Великі комети 1843, 1882 років та Ікея-Секі 1965 року, стали надзвичайно яскравими об'єктами на земному небі.

Але MAPS не стала однією з них.

Комету відкрили в січні, спочатку передбачалося, що вона може бути досить великою, як і інші комети Кройца. Багато з них не виявляли доти, доки вони не опинялися за кілька тижнів або днів до перигелію. Але MAPS виявили майже за чотири місяці до того, як вона наблизилася до Сонця. Жодна комета Кройца ніколи раніше не була виявлена так далеко в космосі.

Разом з тим, подальші спостереження показали, що комету виявили так рано завдяки новітнім технологіям, а не тому, що вона була дуже великою. Але подальші спостереження телескопа "Джеймс Вебб" показали, що діаметр ядра комети становив лише 0,4 кілометра. Оскільки вона мала пролетіти на відстані всього 160 тисяч кілометрів від поверхні Сонця, шанси пережити це зближення були невеликі.

4 квітня вчені спостерігали за кометою за допомогою камер C2 і C3 ширококутного спектрометричного коронографа LASCO (SANCO) і компактного коронографа CCOR (CCOR) на супутнику GOES 19. Усі вони показували, що комета MAPS швидко наближається до Сонця — у перигелії комета рухатиметься звивистою траєкторією зі швидкістю близько 500 кілометрів на секунду.

У якийсь момент об'єкт посвітлів і досяг зоряної величини -1 (майже такої ж яскравості, як у Сіріуса, найяскравішої зірки). Це могло свідчити про руйнування ядра комети. Пізніше на знімках LASCO комета виглядала як яскрава смуга, без "голови".

Протягом кількох годин, що передували і слідували найближчому зближенню комети із Сонцем, вона була прихована за окультуючим диском, який також блокує пряме сонячне світло. Вчені очікували, поки об'єкт з'явиться з-за Сонця, але нічого не сталося. Кілька годин потому залишки комети показалися у вигляді "згустку".

Протягом останніх 1800 років комета перебувала на далеких околицях Сонячної системи і буквально "вбирала холод", температура там становить приблизно -273,15 градуса Цельсія. Коли ж вона почала рухатися до Сонця, ядро почало дуже швидко нагріватися. Зовні його температура сягала 5000 градусів Цельсія, а всередині воно залишалося холодним. На додаток до сильного сонячного тепла, воно, ймовірно, також зазнавало величезного сонячного гравітаційного впливу і приливних сил.

Така надмірна напруга на відносно крихітному ядрі в поєднанні з різкими перепадами температур всередині та зовні призвела до того, що комета вибухнула.

У середині січня вчені заявили про те, що, ймовірно, знайшли "велику комету 2026-го". Вона досягне найближчої точки до Землі у квітні.

Політика