У ВРУ мінус одна «слуга народу»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

08 квітня 2026 р. 14:15

08 квітня 2026 р. 14:15

Верховна Рада проголосувала за дострокове складання повноважень депутаткою з фракції «Слуга народу» Дар’єю Володіною. Проєкт постанови №15098 підтримали 253 народні депутати.

У документі вказано, що депутатські повноваження Влодіної достроково припиняють «у зв’язку з особистою заявою». До Верховної Ради дев’ятого скликання Володіна пройшла під номером 65 за списком партії «Слуга народу» та входить до складу фракції, яка разом з нею налічувала 228 депутатів. Варто зауважити, що для формальної монобільшості у фракції має бути щонайменше 226 народних обранців. Складення нею мандату не вплине на чисельність фракції, оскільки її місце заповнить наступний за списком кандидат .

Зазначимо, що «запасних» кандидатів у депутати у «Слуги народу» залишилось близько сорока. Нещодавно присягу народного депутата склала Олеся Отраднова, яка замінила місце Дмитра Наталухи. Водночас щонайменше троє кандидатів, які були у списку вище за Отраднову, від мандату відмовились.

За кількістю депутатів парламентська фракція «Слуга народу» досі становить більшість від конституційного складу Верховної Ради і має права коаліції. Однак з травня 2022 року єдиним рішенням, для якого «слугам» вистачило лише своїх голосів, стало призначення Василя Малюка головою СБУ. Це означає, що фракція «Слуга народу» є фактично недієздатною , бо останні чотири роки не здатна власними силами забезпечити результативні голосування без ситуативної підтримки з боку інших депутатських фракцій і депутатських груп. Водночас партії влади ніщо не заважає створити парламентську коаліцію національної єдності, але президент відкидає таку можливість .

Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті « Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії » юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.