Комітет Ради Європи перевірив кілька українських психіатричних лікарень та закладів соцзахисту: який вердикт винесли

09 квітня 2026 р. 10:29

09 квітня 2026 р. 10:29

Комітет Ради Європи з питань запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT) провів моніторинг низки українських психіатричних лікарень та закладів соціального захисту для осіб з інвалідністю та людей похилого віку. На сайті комітету опублікували висновок за результатами такої поїздки в Україну, яка тривала з 26 травня по 6 червня.

У CPT зауважили, що це був другий візит до України з початку повномасштабного вторгнення РФ. В рамках поїздки делегація відвідала:

• Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню (Львів);
• Рівненську філіяю «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» (с. Орлівка, Рівненська область);
• Київське обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання (с. Глеваха, Київська область);
• Грушківський психоневрологічний інтернат (с. Якторів, Львівська область);
• Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (Вінниця);
• Барабойський психоневрологічний будинок-інтернат (с. Барабой, Одеська область).

Заклади на Львівщині та у Вінниці прийняли до себе багатьох людей, яких евакуювали зі сходу України після початку повномасштабного вторгнення росіян.

«CPT не отримав жодних заяв про фізичне жорстоке поводження з боку персоналу в жодному з відвіданих закладів. Загалом там панувала невимушена атмосфера, і делегація відзначала добрі стосунки між персоналом та пацієнтами/мешканцями. Щодо насильства між пацієнтами/мешканцями, то конфлікти траплялися час від часу, але вони не мали серйозного характеру, а персонал втручався оперативно та адекватно», — йдеться у релізі результатів перевірки.

Що стосується умов проживання, то вони виявилися різними. Зокрема, хороші умови спостерігачі побачили у тих палатах, де вже провели ремонт. Там пацієнти проживали хоч і в менших, але в добре умебльованих, заишних та персоналізованих кімнатах. Однак траплялися кімнати й без ремонту, їх у звіті називають «поганими». У таких випадках зафіксували суворі та тісні кімнати, а також брак особистого простору та місць для зберігання особистих речей. Проте, як зауважили в комітеті, у відвіданих закладах тривали роботи з поступового приведення умов проживання до відповідних стандартів.

«Чисельність медичного персоналу в психіатричних лікарнях загалом видавалася достатньою. Натомість усі відвідані будинки соціальної опіки явно потребували збільшення кількості лікарів, медсестер та санітарів. У обох типах закладів найбільшою проблемою була нестача терапевтичного та реабілітаційного персоналу, такого як ерготерапевти та фізіотерапевти, а також соціальних працівників», — зазначили у CPT.

Лікування у відвіданих закладах базувалося в основному на фармакології, яка «загалом була адекватною». Та в Орлівці, як наголосили в CPT, дозування та комбінація призначених ліків іноді були досить високими, а інші психосоціальні терапевтичні заходи були в дефіциті.

«CPT закликає українські органи влади активізувати свої зусилля, зокрема шляхом найму більшої кількості кваліфікованого персоналу, для подальшого розвитку спектру терапевтичних можливостей та залучення більшої кількості пацієнтів і мешканців до реабілітаційних психосоціальних заходів», — додали в комітеті.

Ізоляція у відповідних психіатричних лікарнях не використовувалася, а механічне обмеження рухів, тобто фіксація, траплялися нечасто. Якщо фіксацію й використовували, то лише як крайню міру і на короткий час. Використання такого метода фіксували у відділеннях, однак централізованого реєстру для цього немає. Водночас застосування хімічного обмеження рухів використовували, але не фіксували.

«Головною проблемою, що викликала занепокоєння у двох лікарнях, було те, що пацієнтів часто фіксували на очах у інших пацієнтів. Крім того, медичний персонал іноді міг просити поліцейських допомогти у фіксації пацієнта. Необхідно вжити заходів для усунення таких практик», — йдеться в релізі.

Водночас у будинках соціальної опіки засоби фіксації, як правило, взагалі не мають застосовуватися. Зокрема, політика закладів має полягати постійній відмові від використання таких методів та заміні їх альтернативами, зокрема техніками деескалації. Для володіння останніми персонал має пройти відповідне навчання.

«Чинне законодавство щодо примусової госпіталізації та лікування у психіатричних закладах, як видається, належним чином дотримувалося на практиці як стосовно «цивільних», так і судових пацієнтів. Позитивним є те, що всі пацієнти мали доступ до правової допомоги і за потреби завжди проводилися судові слухання. Однак CPT має сумніви щодо того, чи можна справді вважати згоду, надану пацієнтами під час госпіталізації, добровільною та інформованою», — додали у звіті.

Загалом у трьох відвіданих закладах соціальної допомоги належним чином дотримуються правових норм. Проте, мешканці, як правило, отримували недостатньо роз’яснень щодо «договорів», укладених із закладом, зокрема щодо їхнього права на звільнення, а також не отримували копії цього документа. Комітет також висловив стурбованість тим, що, попри його попередні неодноразові рекомендації, у багатьох мешканців із обмеженою дієздатністю у трьох відвіданих закладах соціальної допомоги функції опікуна виконував директор закладу.

«Українська влада повинна шукати альтернативні рішення, які б краще гарантували незалежність та неупередженість опікунів, а також усунути інші недоліки», — підсумували в релізі.

Через війну, яку розпочала РФ, в Україні тривають бойові дії, а громадяни змушені жити в умовах постійного стресу. Через це українці потребують допомоги з підтримки ментального здоров'я. Про те, де можна безкоштовно отримати психологічну допомогу, читайте за посиланням .

Політика