Європа побоюється, що їй доведеться розплачуватися за наслідки угоди Трампа з Іраном — Politico

09 квітня 2026 р. 10:58

09 квітня 2026 р. 10:58

Президент США Дональд Трамп створює безлад. Європі доводиться “прибирати” за ним або, принаймні, платити чималу ціну, щоб впоратися з наслідками. Така схема, побоюється ЄС, може повторитися в Ормузькій протоці після того, як Трамп оголосив про перемир'я з Іраном , заявили Politico п’ятеро європейських дипломатів та чиновників.

Європейські лідери вже пообіцяли допомогти з захистом водної артерії, щойно припиняться бойові дії. Тепер Франція, Німеччина та Велика Британія не тільки можуть опинитися в ситуації, коли їм доведеться платити за дорогу операцію з супроводу суден та розмінування протоки, але й їхні торговельні судна, можливо, будуть змушені сплачувати великі мита, яких не було до війни, лише за те, щоб пройти через водну артерію.

У середу, 8 квітня, Трамп заявив, що розглядає можливість створення “спільної ініціативи” з Іраном та Оманом зі стягнення мита.

Тим часом ціни на енергоносії, ймовірно, залишатимуться високими протягом тижнів або навіть місяців, якщо перемир’я триматиметься, і тенденція стає очевидною: Європі доводиться платити дедалі більше лише за те, щоб залишатися частиною трансатлантичного альянсу, який став вкрай непередбачуваним.

“Це вже стало закономірністю. В Газі ми платимо за відновлення. В Україні ми платимо за війну — на цей момент, по суті, самотужки. А тепер, можливо, доведеться платити за розчищення Ормузької протоки. НАТО має ґрунтуватися на взаємній лояльності. Але це не так працює”, — каже іспанський євродепутат-соціаліст, член комітету з закордонних справ Європарламенту Начо Санчес Амор.

Наступний великий виклик

У перші години після того, як Трамп оголосив про припинення вогню у вівторок, 7 квітня, відмовившись від погроз “повного знищення” Ірану, лідери ЄС привітали перемогу дипломатії. Домовленості, досягнуті в останній момент, забезпечили “таку необхідну” деескалацію, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Але навіть коли європейські лідери зітхнули з полегшенням, вони готувалися до наступного великого виклику — як знову відкрити протоку. Французький президент Еммануель Макрон заявив у середу, що група з 15 країн, включаючи Францію, сприятиме відновленню руху через протоку, “як тільки будуть відповідні умови”.

Легше сказати, ніж зробити. Навіть якщо розподілити тягар між військово-морськими силами кількох держав, включаючи Австралію та Британію, які не входять до ЄС, вартість такої операції буде значною. Операція Earnest Will під керівництвом США, яка передбачала захист кувейтських танкерів від іранських атак у 1987–1988 роках, обійшлася країнам-учасницям у кілька сотень мільйонів доларів, а з урахуванням інфляції — ймовірно, у понад мільярд доларів США.

Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер у заяві в середу також згадала про необхідність відкриття протоки. Але її коментарі вказували на необхідність “швидкого вирішення конфлікту”, а не на військово-морський супровід та розмінування.

Дійсно, щойно Трамп оголосив про припинення вогню, як прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і головний дипломат ЄС Кая Каллас вирушили на Близький Схід, щоб спробувати зробити це припинення вогню постійним. Наразі перемир'я розраховане на два тижні.

Стармер проведе “подальші переговори щодо практичних заходів з відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці” з кількома лідерами країн Перської затоки, тоді як Каллас має зустрітися з міністром закордонних справ Саудівської Аравії та головою Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.

“Головне, щоб це перемир’я тривало”, — зазначив дипломат ЄС, обізнаний із перебігом обговорень.

Якщо операція з розмінування не буде необхідною, Європа, ймовірно, ще деякий час продовжуватиме відчувати наслідки війни для енергопостачання та ринків.

На запитання, як швидко знизяться ціни на бензин після припинення вогню, речник французького уряду відповів: “Я обережний. Ми вже чули заяви про зниження цін”.

Нав'язування своєї волі світу

Такий дух обережності, ймовірно, буде відчутний і на неформальній зустрічі європейських лідерів, яка відбудеться наприкінці цього місяця в Нікосії (Кіпр). Окрім наслідків війни з Іраном, вони обговорюватимуть питання фінансування України.

За словами дипломата ЄС, суть полягає в тому, що Європа досі страждає від наслідків своєї відносної слабкості на світовій арені.

“У нас немає сили, “жорсткої сили”, щоб нав’язувати свою волю світу. Ми застрягаємо, намагаючись вести переговори та використовувати свій вплив, щоб виходити з ситуацій і мінімізувати наслідки”, — сказав дипломат.

Про те, як нова війна на Близькому Сході переписує правила глобальної економіки і хто заплатить велику ціну, а хто отримає зиск, аналізувала Експертна група Центру “Стратегія ХХІ” у статті “ Трамп відкрив “скриньку Пандори”: чим ми заплатимо за війну в Затоці ”.

Політика