Пріоритет за внеском: як політика Трампа змінює систему союзів США

09 квітня 2026 р. 14:48

09 квітня 2026 р. 14:48


На початку 2026 року президент США Дональд Трамп видав указ, яким встановив пріоритет у відносинах з тими партнерами, які вже інвестують у самооборону й мають критично важливу роль для реалізації американської Стратегії нацбезпеки . При цьому самі продажі, згідно з указом, мають працювати на реіндустріалізацію Америки, пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті " Що залишилося від "колективного Заходу": чому союзники більше не поспішають допомагати США " .

"Проблема в тому, як порахувати внески й прибутки в усьому комплексі союзних відносин — від купівлі озброєнь до геополітичної взаємодії. Тут у США очевидні провали. Відмова від політесу мала підштовхнути союзників до більшої спільної ролі, але коли Сполучені Штати справді почали діяти, виявилося, що без спільних інтересів і узгоджених дій союзи не просто деградують, а розриваються відцентровими силами й на суто військовому, й на ширшому геополітичному рівні ", — пояснює експерт.

Воєнний вимір американських союзів

Іжак, посилаючись на дані дослідницької служби Конгресу США, пояснює, що станом на 2024 рік Сполучені Штати мали щонайменше 128 закордонних баз і військових об’єктів доступу мінімум у 51 країні, з них 68 постійних баз і 60 інших військових об’єктів. Найбільше — в Індо-Тихоокеанському регіоні, далі йдуть Європа та Близький Схід.

"Ця система військової присутності підтримується угодами про статус військ та про доступ. Ці угоди як такі не є договорами про взаємну оборону, але створюють правові умови для ширшого безпекового механізму. Таких угод із різними країнами і в межах альянсів у США понад сотню", — вказує він.

Також Штати мають шість чинних договірних систем взаємної або колективної оборони. Це Північноатлантичний договір , Міжамериканський договір про взаємну допомогу, АНЗЮС (США, Австралія, Нова Зеландія), а також двосторонні договори з Японією, Південною Кореєю та Філіппінами.

Окреме місце у системі партнерств Штатів посідаюють держави Перської затоки. За словами Іжака, мова йде про статус основного союзника США поза НАТО, який мають Бахрейн, Кувейт, Катар і Саудівська Аравія. Це не те саме, що й оборонний союз, але такої угоди виявилось достатньо, щоб американці на початку 90-х вступили у війну з Іраком для звільнення Кувейту, який на той момент навіть не мав статусу.

Нагадаємо, напередодні Трамп після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте розкритикував Альянс , поставивши під сумнів його надійність. Він також погрожував вивести Штати з організації.

Пріоритет за внеском: як політика Трампа змінює систему союзів США

Джерело: zn.ua (Політика)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua