НАТО намагається не стати “жертвою” війни Трампа з Іраном — NYT

10 квітня 2026 р. 13:48

10 квітня 2026 р. 13:48

Окрім того, що американсько-ізраїльська війна з Іраном серйозно похитнула Близький Схід і створила значне навантаження на світову економіку, вона також поглибила прірву між президентом США Дональдом Трампом та союзниками Вашингтона по НАТО. І це після того, як американські союзники понад рік терпіли погрози Трампа вивести Штати з Альянсу, що почалися ще під час його першого терміну в Білому домі, пише NYT .

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте описав напружену зустріч із  Трампом цього тижня як “розмову між друзями”. У дописі в соцмережах у четвер, 9 квітня, Трамп висловився дещо інакше, заявивши, що Альянс, який його “дуже розчарував”, не розуміє “нічого, якщо на нього не чинити тиск”.

Трамп спрямовує свій гнів на НАТО на тлі хиткого перемир’я з Іраном, поки навіть деякі з прихильників президента США ставлять під сумнів, чи дійсно Вашингтон досягнув своїх цілей в операції.

Трамп висловлює невдоволення й тим, що не може захопити Гренландію — автономну територію союзника по НАТО Данії, попри залаштункові переговори щодо арктичного острова, які, за словами Білого дому, просуваються успішно. Трамп знову змушує європейських лідерів намагатися переконати його “не відмовлятися” від Європи, навіть попри те, що їхні країни ледве справляються з економічними витратами, пов’язаними з війною США проти Ірану.

“Іноді нам доводиться дбати про внутрішню політичну ситуацію. НАТО, звичайно, існує для захисту європейців, але також і для захисту Сполучених Штатів”, — сказав Рютте в четвер у Вашингтоні, дипломатично нагадавши, що війна є вкрай непопулярною в Європі.

Рютте, колишній прем'єр Нідерландів, наголошував, що американські збройні сили отримують вигоду від співпраці із Європою і, попри напруженість, використовували військові бази на континенті як плацдарми для ударів проти Ірану. Але розширення тріщин в Альянсі свідчить про те, що навіть якщо переговорникам США та Ірану вдасться досягти угоди про більш тривале припинення війни, шрами, ймовірно, залишаться надовго.

“Війна з Іраном стала трансатлантичним стрес-тестом …Ми не хочемо, я не хочу, розколу в НАТО”, — заявив у четвер канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, визнавши, що його країна страждає від порушень на енергетичному ринку, спричинених цим конфліктом.

Зневага Трампа до Альянсу сягає десятиліть і ґрунтується на його переконанні, що європейці “безплатно” користуються американським захистом. Його останній спалах гніву викликаний відмовою союзників США підтримати війну з Іраном. Велика Британія та Іспанія встановили обмеження на можливість Вашингтона використовувати бази на їхній території для ударів по Ірану.

Трамп посилив погрози на адресу НАТО навіть тоді, коли готувався завершити війну — попри те, що й не намагався створити коаліцію з європейськими країнами до початку бомбардувань. Минулого тижня він навіть пригрозив вивести США з Альянсу. На пресконференції в понеділок, 6 квітня, за день до припинення вогню, Трамп також зізнався, що все ще прагне отримати контроль над Гренландією.

“Якщо чесно, все почалося з Гренландії. Ми хочемо Гренландію. Вони не хочуть її нам віддавати”, — сказав Трамп, висловивши незадоволення відсутністю підтримки з боку Європи у війні з Іраном.

Він нагадав про це і в середу, 8 квітня, опублікувавши в соціальних мережах повідомлення, в якому заявив, що “ НАТО не було поруч , коли було потрібно”, а Гренландія — це “великий, погано керований шматок льоду”.

Повернення уваги Трампа до Гренландії було неочікуваним, адже в січні він заявляв, що нібито домовився з Рютте про “чудові рамки” для майбутньої угоди стосовно острова. З того часу тристоронні переговори між представниками Гренландії, Данії та США тривають. Немає жодних ознак того, що ці переговори призведуть до передачі контролю над Гренландією Сполученим Штатам, але представник Білого дому зазначив, що адміністрація Трампа з оптимізмом оцінює перебіг перемовин.

У минулі роки багато союзників Трампа у Вашингтоні намагалися стримати його нападки на НАТО, прагнучи нагадати президенту США про ту силу, яку Штати отримують завдяки можливості розміщувати свої війська й техніку в Європі. Але останніми тижнями багато прихильників війни з Іраном у Сполучених Штатах приєдналися до Трампа в нападках на Альянс, особливо з огляду на розчарування американського президента тим, що Іран зберігає контроль над Ормузькою протокою.

Американський генерал у відставці Джек Кін висловив сумніви, що президент США вийде з НАТО, оскільки Альянс “усе ще цінний”, але припустив, що нинішня напруженість матиме наслідки.

“Я б не здивувався, якби ми вирішили вивести частину наших військ із країн Західної Європи й передислокувати їх до країн Східної Європи. Я думаю, ми, ймовірно, щось зробимо”, — сказав генерал Кін.

У середу Wall Street Journal повідомило, що Трамп обговорює ідею покарати окремі країни НАТО , які, на його думку, не підтримали Сполучені Штати та Ізраїль у війні з Іраном. Потенційний план передбачає виведення американських військ із таких держав і перекидання цих сил на територію союзників, які продемонстрували більшу підтримку. Білий дім не прокоментував цю інформацію, але високопоставлений представник американських збройних сил у Європі заявив, що “варіанти розглядаються”.

Трамп неодноразово погрожував НАТО, але зрештою зберігав статус-кво. У новому спалаху гніву президента США деякі аналітики також бачать звичну схильність нападати на слабшу сторону, особливо з огляду на нездатність Трампа змусити Іран капітулювати після п’яти тижнів бомбардувань.

“Нападки на Європу й НАТО насправді не мають жодних внутрішніх наслідків. Це цілком типово для Трампа: коли справи йдуть погано, він знаходить найслабшу людину в кімнаті і звинувачує її”, — каже колишній чиновник Державного департаменту США Джеремі Шапіро.

Чому союзники не поспішають діяти за сигналом Вашингтона та що зламалось у системі, яка десятиліттями забезпечувала вплив США? Олексій Іжак у статті “ Що залишилося від “колективного Заходу”: чому союзники більше не поспішають допомагати США ” пояснював, як змінюється логіка союзів.

Політика