Остання надія Путіна. Дорога нафта проти палаючих портів і НПЗ

11 квітня 2026 р. 08:32

11 квітня 2026 р. 08:32

Перипетії на Близькому Сході закономірно призвели до того, що ціни на нафту перевалили за 100 доларів , а потім ще й США зняли санкції з російської нафти . Джек-пот, якого влада РФ чекала вже не перший рік і за який ставила свічки при будь-якому поході до церкви. Закономірне запитання: Путін знову всіх переграв? Закономірна відповідь — ні.

Усі фундаментальні проблеми економіки РФ, накопичені за останні роки, не те що нікуди не поділися, а, навпаки, активно нарощуються як кількісно, так і якісно. Плюс влада РФ робить усе, щоб процес цей прискорити та підсилити.

Економічні дива

Почнемо з камінг-ауту Росстату та Мінекономрозвитку, які заявили, що ВВП РФ у січні 2026 року виявився на 2,1% меншим, ніж у січні 2025-го. Це перше падіння в річному обчисленні з березня 2023 року.

Тему цю підхопили компанії, які наприкінці лютого — на початку березня опублікували досить багато корпоративної звітності. Ми вже оприлюднювали раніше перелік галузей, які сиплються в режимі реального часу. Це вугільна промисловість, металургія, лісова промисловість, будівельна галузь, автопром. Власне, звітність корпорацій це все підтвердила безпосередньо.

Група ММК (ПАТ «Магнитогорский металлургический комбинат») закінчила 2025 рік із чистими збитками у 14,8 млрд руб. проти прибутку роком раніше. При цьому виручка впала на 20%. По суті, п'ята частина бізнесу компанії — все. Цікава деталь: настільки жалюгідний фінансовий результат зумовлений цілком і повністю підсумками четвертого кварталу (збитки перевищили 25 млрд руб.). Тобто саме кінець 2025 року став моментом, коли економіка, що трималася з останніх сил, банально посипалася.

Виручка «Трубной металлургической компании», найбільшого виробника сталевих труб, 2025-го скоротилася на 30%, а чисті збитки торік становили 24,5 млрд руб.

Виручка «Лукойла» за 2025 рік зменшилася на 14,8%, а чисті збитки досягнули 1,06 трлн руб. проти прибутку в 851 млрд руб. 2024-го. Що характерно, збитки від втрати та знецінення закордонних активів становили 1,667 трлн руб. Отак от санкції й не працюють, еге ж.

Виникає закономірне запитання: що робити, коли кожний перший рапортує про збитки? Правильно, припинити публікацію цього неподобства. У підсумку держкорпорації «Ростех» (найбільшому виробнику зброї в РФ) дозволили не оприлюднювати фінансової звітності. Це до питання про успішність переходу економіки на військові рейки. Судячи з усього, в «Ростеха» і російської оборонки в економічному плані все настільки прекрасно, що блискучими результатами бояться засліпити народ.

Ще можна змусити когось заплатити за твої гріхи (зобов'язання) . Ось, приміром, «Почта России» сидить у боргах, як у шовках, і виходу з них не має від слова зовсім. Але ж можна зобов'язати всі компанії доставки відраховувати 3% доходів до фонду підтримки «Почты России» або тарифи підняти для населення відсотків на 40, чому б і ні?

А ще можна не платити за зобов'язаннями. Якщо вірити Центробанку РФ, 2025 року 36 емітентів не змогли вчасно заплатити за боргами (з них 28 — уперше) на загальну суму дефолтів близько 55 млрд руб., що удвічі більше, ніж 2024-го.

Зі смішного: одним із найуспішніших активів на світових фінансових ринках, з погляду дохідності, 2025 року було золото, що зросло на добрих 70%. Так компанія «Южуралзолото», один із найбільших золотодобувачів Росії, 19 березня 2026 року допустила технічний дефолт за облігаціями.

А ще можна масово звільняти працівників. Кажуть, у четвертому кварталі 2025-го організації скоротили на 59% більше співробітників, ніж роком раніше. Що ж до 2026 року, то, за даними моніторингу, уже кожна четверта компанія в РФ почала скорочувати персонал (2023 року це була кожна десята). «Российские железные дороги» з їхніми планами викинути на мороз 6 тисяч кріпаків — наочне цьому підтвердження.

А ще можна просто припинити діяльність. Опитування підприємців показало, що кожний третій думає про закриття або продаж бізнесу. Враховуючи, що 52% опитаних свято вірять, що ситуація до кінця 2026 року погіршиться, тих, хто хоче закритися, можна зрозуміти.

А ще можна пускати своє майно з молотка. «РЖД», приміром, щосили розпродає свої активи, бо дірка в 4 трлн руб. сама по собі не розсмокчеться. ПАТ «Промсвязьбанк» має намір продати свої челябінські керуючі та девелоперські компанії. «Самолет» почав переговори про продаж частини своїх ділянок під забудову іншим девелоперам. І таке інше.

Що характерно, усі ці заходи можуть лише подовжити агонію, але аж ніяк не вирішити проблеми. Оскільки глобальна проблема в економіки РФ, за великим рахунком, одна: щоб пережити перші роки успішної трансформації, всі брали кредити як не в себе, а потім раптом несподівано виявилося, що їх потрібно віддавати.

Загальна заборгованість росіян перед фінансовими організаціями зросла на 1,1 трлн руб. за рік — до 38 трлн. Тобто з голки ніхто злазити не збирається, навпаки, збільшують дозу. Дійшло до того, що чисто статистично один працюючий громадянин РФ завинив банкам у середньому під 500К рублів.

Коротше, банківська криза з кожним днем стає дедалі ближчою. Отже, маленька паніка серед вкладників і все впаде миттєво, бо розрив ліквідності, що виник, покрити буде нічим.

Чи можна ще якось відтягнути неминуче? У принципі, так. Наприклад, докапіталізувати банки, дати грошей закредитованому по самі не можу ВПК, за рахунок держави пробачити безнадійні борги. Ось тільки грошей у бюджету немає.

Справи бюджетні

За підсумками 2025 року, дефіцит консолідованого бюджету РФ становив 8,3 трлн руб. (3,9% ВВП). Це абсолютний рекорд у номіналі. За перші два місяці 2026-го дефіцит тільки федерального бюджету досягнув 3,4 трлн руб. Це майже ВЕСЬ обсяг планового дефіциту на 2026 рік.

Хто тягнув команду донизу? У реальному обчисленні плюс-мінус усі. У номінальному — нафтогазові доходи, які схлопнулися удвічі (до жалюгідних 826 млрд руб.).

Мінфін скасував бюджетне правило та пообіцяв секвестр бюджету на 10%. Регіонам дали рознарядку стискатися. Москва вже анонсувала скорочення 15% держслужбовців та інвестпрограм на 10%. Стали припиняти виплати на погашення іпотеки багатодітним родинам. На третину скоротили підтримку малого бізнесу. А бюджетні організації, включно з лікарями та освітніми закладами, наприкінці 2025 року провели велику хвилю скорочень.

Чи допоможе це? Звісно, ні. Це системна криза, яка накрила плюс-мінус усе.

Якщо вже Росстат крізь лінзи своїх рожевих окулярів бачить падіння промислового виробництва два місяці поспіль, то в реальному світі все, мабуть, ще гірше.

Як ми розуміємо, з такою економікою доходів до бюджету не набереш. Тож поки триває найуспішніша спецоперація у світі (після спецоперації імені Трампа, звичайно), усі жалюгідні спроби Мінфіну звести бюджетний баланс — це як мертвого осла вуха.

До питання про вуха «нашого слона». Саме час пробігтися ще однією опцією розв’язання проблеми бюджетного дефіциту — молитися на диво й чекати. Пропонуємо трохи поговорити про справи нафтові.

Справи нафтові

За даними Міжнародного енергетичного агентства, виручка Росії від поставок сирої нафти та нафтопродуктів у лютому скоротилася на 1,5 млрд дол порівняно з січнем, до 9,5 млрд. Показник оновив мінімум із 2022 року.

При цьому пірати продовжували піратствувати — то нафтовий танкер захоплять, то суховантаж затримають, то газовоз підпалять.

Усе йшло до нових антирекордів, але втрутився випадок.

Війну проти Ірану було названо за старою пам'яттю спеціальною військовою операцією. Було поставлено чіткі цілі, яких було досягнуто ледь не першого дня. Але Іран замість того, щоб визнати поразку та здатися на милість переможцям, вирішив діяти. У результаті світ отримав найгіршу нафтову кризу з 70-х років ХХ століття та за сумісництвом нафту по 100+ дол./бар.

Оскільки найуспішніша спецоперація у світі (після російської СВО, звичайно) йшла виключно за планом, довелося знімати санкції не тільки з російської, а навіть з іранської (!) нафти.

Цілком закономірно тижневий приріст нафтових доходів РФ став рекордним від початку 2022 року: за даними Блумберг, вартість експорту за тиждень у середині березня підскочила на 890 млн дол. порівняно з тижнем до 8 березня — до 2,07 млрд дол.

Якби в Ірану було більше можливостей і союзників, а також менше ворогів, то він міг би розтягнути це свято для Росії на роки, забезпечивши федеральному бюджету можливість заткнути діру. Але оскільки в Ірану із союзників була хіба що Росія, а як вона допомагає своїм братюням, ми вже бачили на прикладах Вірменії, Сирії, Венесуели тощо, то максимум, що міг подарувати Іран РФ, — це кілька мільярдів додаткових доходів від продажів нафти.

Музика на цьому святі грала виключно недовго, оскільки на сцену вийшов великий зрівнювач — невідомі добрі дрони.

Березень став місяцем, коли кількість перейшла в якість. Йдеться про те, що після падіння уламків на найбільші нафтові порти Росії (Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ) близько 40% нафтового експорту Росії виявилося паралізованим (якщо вірити даним Reuters). Враховуючи, що пожарище в Усть-Лузі (щодня танкери вивозили на експорт близько 700 тис. барелів нафти) було видно з Фінляндії, виникає відчуття, що Reuters можна й повірити.

Тож саме час поговорити про справи безпілотні.

Справи безпілотні

Ми вже писали, що атаки дронів масштабуються просто-таки в режимі реального часу. У результаті в другій половині березня Україна запускала типового дня більше дронів, ніж Росія. Йдеться про 200–300 штук у середньому за день, якщо що (з піками понад 400 дронів на день).

Однак масштабуються не тільки кількість дронів, а й наслідки від їхніх атак. При цьому потенціал ППО, навпаки, деградує. Максимально наочною демонстрацією цього стала анігіляція заводу «Кремний Эл».

При цьому порт Приморськ успішно продемонстрував, що 2–3 лінії ППО — це ще не гарантія, що після візиту 50–60 дронів ти наступного дня/тижня/місяця зможеш працювати. Враховуючи, що через цей порт проходить близько 30% усього морського експорту російської нафти, стає зрозуміло, що якщо найважливіший порт або якщо один із найбільших постачальників військової мікроелектроніки в Росії отримує за один раз пропущеними близько десяти ракет/дронів, то що вже казати про якісь там нафтобази або хімзаводи.

Як зазвичай, усіх успіхів російської ППО ми не перелічуватимемо, але для демонстрації ефективності її роботи та масштабів успіхів наведемо кілька найяскравіших кейсів:

• нафтобаза в Армавірі Краснодарського краю;
• завод «Уралхима» у Кіровській області;
• нафтобаза в передмісті Тихорєцька Краснодарського краю (частина Тихорєцького нафтового вузла — одного з найбільших перевалочних пунктів нафти на півдні Росії);
• Лабінська вузлова нафтобаза (перевалочний пункт нафти в Краснодарському краї);
• Афіпський НПЗ (одне з найбільших нафтопереробних виробництв на півдні Росії);
• порт «Кавказ» на Кубані;
• АТ «Метафракс Кемикалс» у місті Губаха Пермського краю (один із найбільших у країні хімкомбінатів);
• Саратовський НПЗ (Саратовська обл.);
• Уфімський нафтохімічний вузол (Башкортостан);
• Ухтинський НПЗ (Республіка Комі);
• термінал «Шесхарис» (Новоросійськ);
• нафтобаза в Туапсе (Краснодарський край);
• «Новатэк-Усть-Луга» (Ленінградська область);
• «Киришинефтеоргсинтез» (друге місце в Росії за обсягом переробки нафтової сировини).

Отже, триває системна робота, ударів зазнає весь нафтовий ланцюжок — від виробництва, зберігання та транспортування до експорту. І той факт, що за місяць із чата виходять майже всі великі експортні порти (Новоросійськ, Приморськ, Усть-Луга), є наочною ілюстрацією, що кількість усе-таки перейшла в якість. З усіма наслідками для економіки, що випливають звідси.

Підсумки та перспективи

Війна в Ірані дала відчуття, що дід-багатоходовець знову зміг усіх переграти, примудрився всіх пересидіти, оце ось усе. Арифметика каже, що це більш ніж неправильно. У березні на зростанні цін на нафту та частковому знятті санкцій, за різними оцінками, удалося заробити додаткові 2–3 млрд дол. Але при цьому, наприклад, через падіння цін на золото Росія втратила кілька десятків (!) мільярдів доларів через переоцінку золотовалютних резервів. Тобто сальдо глибоко від'ємне. Не кажучи вже про фізичне падіння експорту через атаки дронів.

Кілька додаткових мільярдів доларів на місяць нічого не змінять для економіки РФ: не розсмокчуться трильйонні борги компаній, не зникнуть десятки трильйонів кредитів із рахунків громадян, не зросте попит на метал або деревину, не розкупиться побудоване житло, яке не вдається та не вдасться реалізувати, тощо.

Увесь цей вантаж проблем продовжить тягти економіку РФ на дно, і максимум, що дадуть тимчасові високі ціни на нафту, — ковток повітря перед остаточним відходом під воду та надію, що ці високі ціни не тимчасові, а постійні. Але «хто входить тут, покинь усю надію».

Політика