"Тисячовесна" концентрує ресурси у владній вертикалі, а через популістську арифметику грошей не вистачатиме на якісний контент

14 квітня 2026 р. 12:39

14 квітня 2026 р. 12:39

Базова математика "Тисячовесни" — президентської програми з виробництва українського контенту — показує, що держава виділятиме у 2026 році по 76 тисяч доларів на одну годину контенту. Як пише у статті " Тисяча і одна ніч Мінкульту: хто розповідатиме казки за чотири мільярди " д октор філософії з журналістики Петро Катеринич , цієї суми вистачить хіба що на епізод документального серіалу, але не ігрового, навіть українського рівня виробництва.

Катерини вказує, що "на папері" програма звучить як "культурна революція воєнного часу". Проте на практиці ж це "найдорожчий в українській історії експеримент, побудований на популістській арифметиці, що обходить інституції, які країна роками зводила під вимоги Євросоюзу". За словами дослідника, програма концентрує культурні ресурси у вертикалі від офісу президента через Мінкульт до новоствореного механізму розподілу, де майнові права на створений твір від початку належать державі.

Автор нагадує, що на програму "Тисячовесна" збирались виділити чотири мільярди гривень. У перерахунку на тисячу виходило 96 тисяч доларів за годину. Проте вже на початку квітня міністерка культури Тетяна Бережна уточнила, що цьогоріч виділено буде не більше 80%, якщо "буде задоволено достойних заявок на всю суму".

"Для контексту: один епізод "Слуги народу" міг (за медіаоцінками) коштувати орієнтовно 100 тисяч доларів, виробництво епізоду середнього європейського серіалу — від 500 тисяч до двох мільйонів, а стримінгові проєкти Netflix чи HBO оперують бюджетами від кількох мільйонів за серію. Отже, перед програмою стоїть нерозв'язна дилема: або Україна отримає тисячу годин дешевого контенту, якість якого потенційно не зможе конкурувати ані з російськими серіалами, ані з корейською дорамою, ані навіть із турецькими мильними операми, — або п'ятдесят-сто годин дійсно якісного продукту, але тоді назва програми перетворюється на порожнє маркетингове гасло", — пояснює Катеринич.

Дослідник вказує, що майже половину бюджета виділять на ігрові фільми та серіали, ще мільярд — на музику, перформативне й візуальне мистецтво, і лише 260 мільйонів — на аудіовізуальні шоу та контент для соцмереж. Бережна, презентуючи програму, послалася на дослідження, за яким 71% українців споживають російськомовний контент, майже чверть — щодня. Згідно з тим же дослідженням, серед підлітків 14–17 років російськомовний контент переглядають 59%.

Окрім цього, Державна служба якості освіти встановила, що серед учнів 8—11 класів частка школярів, які споживають виключно український контент, впала за два роки з 71% до 54%. Водночас дослідження групи "Рейтинг" (за підтримки ПРООН) показало, що підтримка повної заборони російського контенту серед молоді впала з 49% у 2024 до 40% у 2025, а серед підлітків — до 28%.

Катеринич пояснює, де відбувається "втрата": основним полем битви за увагу є TikTok (17 мільйонів користувачів 18+ в Україні), YouTube (21,6 мільйона), Instagram, Telegram. Це ті платформи, алгоритми яких, за словами міністерки Бережної, "підштовхують користувачів до російського контенту, навіть коли вони самі цього не планують".

"І саме на цей фронт "Тисячовесна" виділяє 260 мільйонів із чотирьох мільярдів — менше семи відсотків бюджету. Виходить парадокс: програма, яка позиціонує себе як відповідь на загрозу в інформаційному просторі, направляє на цей простір удесятеро менше коштів, ніж на кінопродукт загалом, який українська молодь статистично все одно дивитиметься не в кінотеатрі, а зі смартфона", — наголошує Катеринич.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням .

Політика