Блокада іранських портів: торговельне судноплавство повністю зупинено — Reuters

15 квітня 2026 р. 00:37

15 квітня 2026 р. 00:37

За першу добу дії американської морської блокади іранських портів жодне судно не прорвалося через заслін. Шість торгових кораблів виконали наказ військових США і були змушені повернутися в іранські порти на Оманській затоці. Про це повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), заяву якого цитує Reuters .

Блокада була введена в понеділок за наказом президента Дональда Трампа після зриву переговорів про мир між США та Іраном наприкінці вихідних. Згідно з офіційною заявою CENTCOM, блокаду "застосовують неупереджено щодо суден усіх націй, які входять в іранські порти або залишають їх".

Повна заборона

Блокада поширюється на все узбережжя Ірану, включно з портами в Перській затоці та Оманській затоці. Під дію заборони підпадають будь-які судна, незалежно від прапора і країни походження. Це означає, що під загрозою зупинки опинилися не тільки іранські, а й кораблі з країн, які продовжують торгівлю з Іраном: зокрема, Китай, Індія і низка держав Близького Сходу.

Виняток зроблено для гуманітарних вантажів: продовольства, медикаментів та інших товарів першої необхідності. Однак і вони підлягають огляду.

Офіційне попередження, надіслане мореплавцям у понеділок, свідчить: "Будь-яке судно, що входить до заблокованої зони або залишає її без дозволу, може бути перехоплене, перенаправлене і захоплене". Великобританія через своє Агентство з морської торгівлі (UKMTO) також повідомила судноплавні компанії про запроваджені обмеження, додавши, що "нейтральні судна", які перебували в іранських портах на момент оголошення блокади, отримали пільговий період для виходу.

Масштаб операції

Для забезпечення блокади США задіяли:

• понад 10 тисяч військовослужбовців;
• понад 12 військових кораблів;
• десятки літаків.

Для порівняння: у найбільших операціях НАТО в Середземному морі зазвичай задіюється 3 - 5 кораблів. Масштаб нинішньої операції можна порівняти з блокадами часів Холодної війни .

Примітно, що берегова охорона США в операції участі не бере. За даними джерел Reuters, шість її кораблів, які раніше перебували на Близькому Сході, були перекинуті в Азію ще на початку війни.

Реакція ринків

Після введення блокади ціна на нафту знову перевищила позначку в $100 за барель, перш ніж трохи відкотилася на тлі надій на відновлення переговорів. Зі свого боку, ціни на європейський природний газ різко зросли — майже на 17% за один день. Від початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану, що стартувала 28 лютого, світові ціни на нафту зросли приблизно на 50%. Насамперед через погрози Тегерана перекрити Ормузьку протоку. Це означає, що ціни на бензин, авіаквитки, комунальні послуги та більшість споживчих товарів найближчими тижнями продовжать зростати.

Ризики

Аналітики, опитані Reuters, попереджають: блокада — це "масштабний військовий захід без чітких часових рамок", здатний спровокувати нові удари у відповідь Тегерана і створити колосальне навантаження на і без того крихке перемир'я.

Іран за кілька тисяч американських авіаударів зазнав серйозних втрат. Його військовий потенціал істотно ослаблений. Однак, за оцінками аналітиків, Тегеран вийшов із конфлікту з більш жорстким керівництвом і зберіг під землею значні запаси високозбагаченого урану, придатного для створення ядерної зброї.

Високозбагачений уран — це уран із вмістом ізотопу U-235 вище 20%, що наближає його до збройових стандартів. Це робить Іран потенційно небезпечним гравцем навіть в умовах військового послаблення.

Переговори між США та Іраном зірвалися минулими вихідними. Саме їхній провал і став формальним приводом для введення блокади. При цьому на ринках зберігається обережний оптимізм: інвестори розраховують на новий раунд дипломатичних контактів, що частково стримує зростання нафтових цін.

Нагадаємо, що МВФ заявив — війна на Близькому Сході вже серйозно вдарила по світовій економіці . А перебої на нафтових ринках можуть уповільнити економічне зростання, розігнати інфляцію та навіть підвищити ризик глобальної рецесії.

У США найпомітнішим наслідком уже стало зростання цін на пальне — середня ціна галона бензину сягнула $4,11.

За оцінкою МВФ, найбільшим бенефіціаром війни зараз є Росія : її економіка 2026 року може зрости на 1,1% проти 1% 2025-го. Цьому сприяють високі ціни на нафту і тимчасове послаблення американських санкцій щодо частини російського нафтового експорту.

Політика