Іран отримує $175 млн щодня під час війни: хто насправді фінансує цей конфлікт — Bloomberg

15 квітня 2026 р. 02:31

15 квітня 2026 р. 02:31

Через сім тижнів після початку геополітичного конфлікту навколо Ірану більшість аналітиків очікувала, що тиск санкцій і бойових дій змусить Тегеран іти на поступки. Натомість відбувається протилежне: Іран нарощує нафтовий експорт і заробляє більше грошей, ніж до початку бойових дій, свідчать підрахунки Bloomberg .

За розрахунками аналітика Bloomberg Хав'єра Бласа, до початку конфлікту Іран отримував від продажу нафти близько $100 млн на добу. Після 27 лютого ця цифра зросла до $175 млн на добу. Тобто щоденний дохід збільшився на 75%. Частину цих коштів складно репатріювати через банківські санкції, проте накопичений фінансовий буфер уже дорівнює приблизно місячному обсягу довоєнних нафтових надходжень. Іншими словами, Іран має запас міцності мінімум на місяць навіть якщо зупинити всі поставки.

Корисні санкції

Парадоксально, але саме через санкції нафта Ірану отримала цінову премію: коли Білий дім тимчасово послабив обмеження на іранський видобуток, тегеранські нафтові компанії встигли наростити продажі та навіть встановити вищі ціни. Тимчасове скасування санкцій було використане не для переговорів, а для заповнення резервів.

Морська блокада

За даними Центрального командування США (US Central Command), перші 24 години блокади показали певний успіх: жоден вантажний корабель не пройшов крізь загін з дюжини американських військових кораблів, а шість торгових суден розвернулися назад через Оманську затоку. Блокада фізично перекрила нафтовий маршрут, але не вирішила ключову проблему: куди подіти вже накопичені запаси.

Якщо блокада протримається, Іран буде змушений зупинити нафтові свердловини вже за кілька днів або тижнів просто тому, що сховища переповняться. Це буде серйозним економічним ударом. Але чи витримає блокада — велике питання, і ось чому.

Китайський фактор

До початку конфлікту Китай купував 95% іранської нафти через мережу підсанкційних танкерів, посередників і непрозорих фінансових схем. Це не секрет: Bloomberg описує цей ланцюжок як «мережу санкційних танкерів, таємничих трейдерів та тіньових фінансових зв'язків».

Вашингтон розраховує, що Пекін під тиском змусить Іран сісти за стіл переговорів. Але є одна проблема: Китай завчасно накопичив стратегічний нафтовий резерв обсягом понад 1 мільярд барелів. Це означає, що Пекін може не купувати нафту взагалі протягом місяців і нічого не втратить. Стимулу тиснути на Іран у нього фактично немає. Отже нафтова математика грає проти Білого дому.

Фінансові ринки

Цікаво, що фондовий ринок США, здається, вже відв'язався від нафтового ризику. Аналітик Bloomberg Джон Оторс зазначає: після місяця, коли акції реагували на кожен рух нафтових цін, ця залежність послабла. Після оголошення перемир'я нафта поступово дорожчала але акції продовжували зростати, практично не помічаючи цього.

Американська статистика

На тлі геополітичної кризи всередині США з'явилась ще одна проблема. На цей раз вона пов'язана з достовірністю офіційних даних. Федеральний резервний банк Далласа виявив, що ключовий індекс інфляції (PCE), на який орієнтується ФРС при встановленні процентних ставок, охоплює лише близько половини реального зростання цін на страхування житла. Тобто фінансова влада США ухвалює рішення про ставки, спираючись на дані, що не відображають реального стрибка витрат домогосподарств. Це саме той тип розриву між офіційною статистикою і реальним життям, який підриває довіру до уряду.

Математичний підсумок

Станом на зараз математика конфлікту складається не на користь США:

• Іран . Заробляє більше, ніж до війни, і має фінансовий буфер мінімум на місяць.
• Китай . Сидить на мільярді барелів резервів і не має стимулу тиснути на Тегеран.
• США . Блокада дає тактичний успіх, але стратегічна позиція слабка: нафтова математика проти Білого дому.
• Європа . Платить дорожче за енергоносії вже зараз.

Після доби морської блокади іранських портів, президент США Дональд Трамп заявив про завершення операції проти Ірану . А голова ізраїльської розвідки Моссад Давід Барнеа заявив, що попри масштабну п'ятитижневу військову кампанію, їх місія не завершена. Ізраїль продовжить таємні операції для зміни влади в Ірані.

Політика