Пілот Су-27 поліг під час виконання завдання. Згадаймо Героя України Олександра Довгача

25 квітня 2026 р. 09:13

25 квітня 2026 р. 09:13

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Героя України Олександра Довгача.

9 березня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув полковник Олександр Довгач – командир 39-ї бригади тактичної авіації, Герой України. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Повітряні Сили ЗСУ .

«Сьогодні на Східному напрямку, в умовах значної переваги повітряного противника та потужної протидії ворожих систем протиповітряної оборони, загинув полковник Олександр Довгач – командир 39-ї бригади тактичної авіації, Герой України. Він вкотре виконав бойове завдання, на жаль, ціною власного життя…», – повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Олександр Довгач був не просто командиром, він був справжнім лідером і бойовим льотчиком. Із перших днів повномасштабного вторгнення бригада під його командуванням завдавала ворогу точних і болючих ударів.

Пілот здійснив сотні бойових вильотів, уражаючи пункти управління, техніку, засоби зв’язку ворога.

Неодноразово забезпечував прикриття ударної та бомбардувальної авіації, знищував ворожі дрони та ракети. Він бився за Київщину, Харківщину, Херсонщину, острів Зміїний.

«Першим ішов у бій, брав на себе найризикованіші завдання та надихав своїх підлеглих на сміливі й рішучі дії. Обставини встановлюються. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким… Честь Герою!» – сказано в повідомленні Повітряних Сил.

Лише у листопаді 2025 року Олександр Довгач отримав звання «Герой України».

Олександр Довгач – випускник Чернігівської школи №29. 1990 року він закінчив 11-Б, потім навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків. Про це розповіла однокласниця Олександра – Тетяна Казімір (дівоче прізвище Компанець).

За словами Казімір, спочатку вони разом навчалися у першому класі 30-ї школи, вже згодом Тетяна перейшла до 29-ї.

«Олександр до нас прийшов уже в четвертому класі. І так ми були в одному класі до самого випускного: це був наш 8-Є, потім 11-Б... Він, пам'ятаю, сидів за партою у середньому ряду, завжди підказував, давав списувати. Він добре вчився. І найбільше, що от згадується про нього, – це його відчуття справедливості. Толерантний, добрий, спокійний... Можливо, це пафосно звучить, але для мене це була людина без недоліків – дуже світла», – згадує однокласниця.

Тетяна розповідає, що Олександр ще зі школи мріяв стати льотчиком: «Якщо не помиляюсь, він не вступив з першої спроби до льотного училища, але не здався і через рік таки став курсантом».

Востаннє однокласники бачилися понад десять років тому: «Це була зустріч однокласників у 2015 році. Олександр завжди приїздив на такі зустрічі. А тоді, пам'ятаю, нам вдалося максимально зібратися. Він цінував усіх наших, завжди був відкритим до спілкування».

Тетяна каже: коли почалося повномасштабне вторгнення, спочатку навіть боялася телефонувати колишньому однокласнику, який тепер захищав небо: «Я боялася, а раптом він не відповість... Але потім вже зідзвонювались. Він дуже переживав за своїх підлеглих, яких  «ставив на крило».

Олександру Довгачу було 52 роки. У Чернігові в нього залишилися батьки: Іван Ілліч і Тамара Іванівна.

«Ми жили в одному дворі. У нього ще два молодші брати. Останнім часом Олександр зі своєю сім'єю жив на Житомирщині. У нього дружина Катерина і двоє синів: 19-річний Олександр та Ілля, якому лише два рочки».

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика