«Моя нова поліція» після реформи 2015 року прийняла багатьох колишніх міліціянтів, які зберегли інституційну пам’ять — експерт

29 квітня 2026 р. 12:28

29 квітня 2026 р. 12:28

Трансформація пострадянської міліції в українську поліцію після Революції Гідності відбулася, але не так як мала б, аби докорінно змінити систему. Успіх патрульної поліції, яка стала «вітриною» всієї реформи, видали за саму реформу, хоча навіть деполітизувати структуру не змогли й донині. Що не так із реформою української поліції, розповів у статті « Після трагедії в Києві: чому система безпеки не встигає за загрозами » керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін .

«Від початку поліція не мала чіткого плану розвитку, а зміни впроваджувалися точково і нагадували радше ситуативне гасіння пожеж, ніж систему, об’єднану спільними цілями. Трансформація стосувалася більше поліції громадської безпеки, ніж кримінального блоку. Натомість невирішеними залишилися системні проблеми, які стосувалися катувань, незаконних затримань, свавілля чи, навпаки, безпорадності, нездатності захистити від злочину, ефективно його розслідувати», — пише автор.

Половина ексміліціянтів із 7,7% звільнених, змогла поновитися на посадах через суд та отримати фінансові компенсації. У результаті «Моя нова поліція» здебільшого складалася з колишніх співробітників міліції, які зберегли інституційну пам’ять та неформальні практики роботи. Останні до сьогодні тримають Нацполіцію в заручниках. Крім всього іншого, така система виявилась неготовою до воєнної та повоєнної реальності України.

До того ж Нацполіція досі залишається алежною від Міністерства внутрішніх справ, у не властивих питаннях. Зокрема, призначення голови НПУ — це рішення міністра внутрішніх справ. Хоча для заміщення цієї посади мав би проводитися конкурс, на чому наголошує і Єврокомісія. Призначення всіх керівників територіальних органів та їхніх заступників також погоджує очільник МВС.

Хоча міністр мав би відповідати лише за формування держполітики, ходити на засідання Кабміну, представляти бюджетні та нормотворчі питання. Тоді як голова Нацполіції повинен керувати управляти самою поліцією.

«На практиці ж усі міністри одночасно займалися і політикою, і операційною діяльністю у поліції. Міністр — політичний висуванець, якого призначають народні депутати. А операційну діяльність поліції потрібно відмежувати від впливу політики», —  додає автор.

Крапивін також наголошує, що зараз, коли в країні йде повномасштабна війна, поліція уникає гострих соціальних тем, наприклад забезпечення правопорядку під час мобілізаційних заходів. Очліьник МВС Ігор Клименко виступив проти залучення поліцейських до таких заходів. Представники Нацполіції мінімізують свою участь у мобілізаційних заходах, а весь репутаційний негатив збирають ТЦК.

Закон про Нацполіцію 2015 року передбачав основним показником ефективності діяльності поліції довіру громадян до неї. І навіть в умовах повномасштабної війни НПУ довіряють 48% громадян. Значне схвалення, зокрема, викликає участь 10% поліцейських у бойових діях, а також робота на прифронтових територіях і тилу, пов’язана зі щоденним ризиком для життя. Однак проблема полягає в тому, що різні соціологічні служби можуть застосовувати різні методології, що робить неможливим порівняння результатів за одними критеріями.

Та реформа системи органів правопорядку формально триває, зокрема, як частина євроінтеграційних зобов’язань України. І серед вимог до Української держави є інституційну спроможність органів у боротьбі зі злочинністю, насамперед організованою.

«У світлі цього Нацполіція зараз планує перейти від боротьби з одиничними явищами до боротьби із системними випадками, організованою злочинністю. Йдеться про розвиток аналітичних спроможностей, включення поліції до системи кримінальної політики, впровадження європейської системи оцінки загроз організованої злочинності (SOCTA), зокрема в сфері кібербезпеки (IOCTA), тощо. Частину євроінтеграційних заходів було відображено у першій Стратегії розвитку Нацполіції на 2026–2030 роки. Їхня реалізація має завершити реформу кримінального блоку. Зараз Україна перебуває в тій точці, де реформа нарешті може охопити те, що не вдалося зробити у 2015–2019 роках, а за жорсткої оцінки Єврокомісії з’являється шанс на якісні зміни», — додав Крапивін.

Після теракту у Києві, під час якого загинули семеро людей , з посад зняли усю вертикаль Управління патрульної поліції столиці, а першим у відставку пішов керівник департаменту Євгеній Жуков. Про його звільнення стало відомо ще 19 квітня, коли у соцмережах опублікували відео того, як двоє патрульних втекли з місця стрілянини в Голосіївському районі , залишивши там дитину. Та згодом Жуков отримав нову посаду — радника голови Нацполіції. Глава МВС Ігор Клименко пояснив це призначення тим, що хоче, аби людина, яка вже «займалася війною», і яку він поважає, залишилася у команді.

Політика